Акція Стоп фосфати

За останні десятиліття в Україні спостерігається катастрофічна ситуація з цвітінням річок по  всій Україні, що несе тотальні збитки для довкілля. Саме тому, починаючи з 2011 року в останній тиждень листопада спільно з “Асоціацією Укрводоканалекологія” ми проводимо щорічну безстрокову акцію “Стоп фосфати”, в рамках якої намагаємось максимально привернути увагу суспільства до необхідності терміново вирішувати забруднення водойм фосфатовмісними мийними засобами. 

Ми проводимо круглі столи з науковцями і чиновниками, працюємо з депутатами ВР щодо розробки актуальних законопроєктів про заборону ввозу, виробництва та продажу фосфатовмісних мийних засобів на території України. Також долучаємо до активностей екологів, студентів та школярів, своїми силами та ресурсами здійснюючи  інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням.

Переглянути відео про вплив фосфатів на водопідготовку

Переглянути відео про вплив фосфатів на водовідведення

Переглянути сюжет про вплив фосфатів на екологію і здоров'я людини

 

 

Актуальність питання на прикладі Києва

У середині 90-х років минулого століття концентрація фосфатів в стічній воді, яка надходила на очисні споруди БСА Київводоканалу, становила 6-8 мг/л. На сьогоднішній день вона сягає 30-35 мг/л (при нормативі скиду в міську каналізаційну мережу - 8.0 мг/л).

Варто зазначити, що Бортницька станція аерації, як і більшість очисних споруд в Україні, не розрахована на видалення такої кількості фосфатів, адже в часи її проектування такої необхідності ще не було. 

Проблема видалення сполук фосфору із стічних вод не має оптимального вирішення на даний час та потребує досліджень. Існуючі біологічні методи не дозволяють досягти необхідного ступеню очистки від сполук фосфору, а фізико-хімічні методи потребують значних витрат і додатково створюють проблему необхідності обробки осадів, що утворюються при реагентній обробці.

Незважаючи на це, Київводоканал дотримується встановлених нормативів скиду за фосфатами, але підкреслимо - це вдається це лише завдяки додатковим ресурсозатратним технологічним рішенням.

 

Причини забруднення водойм фосфатами:

  1. використання населенням великої кількості фосфатовмісних мийних засобів, 

  2. понаднормові скиди промислових підприємств, що не мають локальних очисних споруд,

  3. застарілі технології очистки стоків, які не розраховані на таку кількість фосфатів,

  4. незаконні врізки автомийок у дощову каналізацію міста, внаслідок чого мийні засоби на основі фосфатів без очищення надходять у річки та інші природні водойми,

  5. використання фосфатів у якості добрива в сільському господарстві. 

 

Негативний вплив фосфатів 

На стан води у водоймах:

  • Фосфати сприяють масовому розвитку синьо-зелених водоростей (1 г фосфатів призводить до активного росту синьо-зелених водоростей), розкладаючись вони виділяють токсичні речовини і “спалюють” розчинений у воді кисень, відбувається кисневе голодування і загибель риби та іншої фауни у водоймах.

  • Для очистки річкової води забрудненої фосфатами для стану питної доводиться витрачати більше ресурсів - часових та енергетичних. 

На здоров’я людини:

Наявність фосфатних добавок в порошках призводить до значного посилення токсичних властивостей аніонних поверхнево-активних речовин (а-ПАР) у результаті чого:

  • фосфати легко проникають через неушкоджену шкіру, 

  • сприяють посиленому знежиренню шкірного покриву, 

  • активно руйнують клітинні мембрани, 

  • різко знижують бар'єрну функцію шкіри, 

  • викликають алергічні реакції різного типу.

Навіть 10-кратне полоскання у гарячій воді не призводить до повного визволення з одягу аніонних-ПАР. Термін присутності потенційно небезпечних концентрацій ПАР на тканинах до 4 діб. 

Цивілізовані країни світу давно вже відмовились від застосування мийних засобів на фосфатній основі. А в Європейському Союзі прийнято цілий ряд законодавчих актів з питань зменшення негативного впливу мийних засобів на здоров’я людини та довкілля.

 

Юридичний аспект проблеми

2008 рік

Основними нормативно-правовими актами, які встановлюють вимоги до біорозкладання поверхнево-активних речовин (ПАР), вмісту фосфатів в мийних засобах, маркування вмісту небезпечних речовин є Регламент (ЄС) № 648/2004 Європейського Парламенту та Ради «Про миючі засоби» від 31 березня 2004 року та постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 «Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів». Вказані вимоги насамперед стосуються безпеки навколишнього середовища і опосередковано від цього — безпеки для людини.

2011 рік

У 2011 році Київводоканал ініціював потужну інформаційну кампанію “Стоп фосфати”, що стала поштовхом до певних зрушень у цій темі. У тому ж 2011 році було вперше розроблено  проєкт закону про заборону фосфатів, хоча він так і не був підтриманий. 

2013 рік

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717» затверджено нову редакцію Технічного регламенту мийних засобів (далі – Технічний регламент) з метою привести його положення у відповідність до стандартів Регламенту Європейського Парламенту та Ради 648/2004/ЄС від 31 березня 2004 р. про мийні засоби, зокрема, щодо обмеження використання фосфатів при виробництві мийних засобів.

Технічний регламент в новій редакції встановивобмеження щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфорув мийних засобах. Так, згідно з Додатком 1 до Технічного регламенту:

  • з 26.12.2014 у пральному порошку загальний вміст фосфору не повинен становити чи перевищувати 0,5 грама в рекомендованій кількості та/або дозуванні прального порошку для використання в основному циклі процесу прання у жорсткій воді для стандартного завантаження пральної машини. 

  • з 01.01.2017 в мийних засобах для побутових посудомийних машин загальний вміст фосфору не повинен становити чи перевищувати 0,3 грама в стандартній дозі мийного засобу для використання в основному циклі миття для завантаження посудомийної машини столовим набором на 12 персон.

Впровадження цих вимог, а також за умови їх дотримання (!), дозволяє зменшити кількість фосфатів у стічних водах у 60 – 120 разів, проте для повного вирішення проблемного питання необхідне прийняття законодавчого акту, згідно з яким використання фосфатовмісних мийних засобів було б повністю заборонено.

2019 рік

Так, 29.08.2019 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону № 1170«Про державне регулювання у сфері мийних засобів», який передбачає обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України мийних засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин для мийних засобів, які не відповідають вимогам ЄС, стимулювання заходів спрямованих на розуміння суспільством необхідності обмеження обігу мийних засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин для мийних засобів та створення у подальшому належних правових підстав та умов для розвитку підприємництва у сфері виробництва екологічно безпечних мийних засобів.

Проте, парламент відхилив вказаний законопроєкт. Відповідне рішення підтримали лише 240 народних депутатів України.

Згідно протоколу Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування від 01.10.2019 на засіданні комітету законопроект 1170 рекомендовано ВРУ відхилити, та найближчим часом розробити новий законопроект для чого ухвалили створити робочу групу з питань законодавчого врегулювання поводження з миючими засобами.

2020 рік

Влітку цього року київське КП “Плесо” зареєструвало петицію до Президента України з вимогою внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроєкт про заборону фосфатовмісних мийних засобів, проте з необхідних 25 тис. підписів було зібрано лише близько 7 тис., що свідчить про необхідність посилення роз’яснювальної роботи серед населення щодо шкоди фосфатів, а також про низький рівень зацікавленості суспільства у вирішенні екологічних питань. 

Що потрібно, щоб вирішити проблему

Проблему забруднення водойм фосфатовмісними мийними засобами можна вирішити шляхом вдосконалення очисних споруд водоканалів. Це вимагає великої кількості коштів і принаймні кілька років на будівництво та реконструкцію. А от заборона фосфатовмісних мийних засобів на законодавчому рівні не потребує жодних вкладень з бюджету, тому незрозуміло, чому це питання досі не знайшло вирішення на рівні уряду. 

  1. У новій редакції законопроєкту треба враховувати думки різних сторін причетних до проблеми забруднення водойм фосфатами - думку виробників фосфатних і безфосфатних мийних засобів, представників водоканалів, профільних установ та організацій, екологів, а також органів влади.

  2. Приділити увагу модернізації очисних споруд

  3. Суворіше контролювати стоки промислових підприємств та спонукати їх встановлювати локальні очисні споруди

  4. Посилити інформаційну кампанію проти використання побутової хімії, що містить фосфати.