Каналізація – не смітник: що не можна викидати в унітаз

Після нещодавніх липневих злив у Києві до грабельного відділення Бортницької станції аерації за 12 годин (з 6 вечора до 6 ранку) надійшло 10 тонн різноманітного сміття: картонні коробки, ганчірки, уламки дерева, зіпсовані овочі та фрукти тощо. Оператори, що слідкують за роботою очисних решіток, вручну витягали те, що надходило з мережі.

Варто зауважити – щодня разом з нечистотами з житлових будинків і підприємств каналізаційними мережами міста завдовжки близько трьох тисяч кілометрів рухаються тонни побутового сміття, яке згодом потрапляє на решітки грабельного відділення Бортницької станції аерації. Кількість сміття у стоках, коливається. Інколи за зміну працівники станції вручну вибирають по 5-6 тонн, проте загалом вивозиться близько дев’яти тонн сміття при загальному прийомі 900 тис. куб. м стічних вод.

Звідки ж береться сміття? Основне джерело – унітаз, який мешканці використовують як смітник. Ганчір’я, памперси, засоби особистої гігієни, зіпсовані овочі та фрукти, пакети, навіть рештки мертвої птиці… І це не повний перелік. Влітку викидають багато кісточок від вишні, черешні, кавунів тощо. Вони руйнують решітки, які повинні затримувати великогабаритні відходи.

На жаль, під час великих злив самовільно знімаються каналізаційні люки; таким чином до системи потрапляє не лише бруд з вулиці, а ще й коробки, залишки шин, пакети, метал, дерево тощо. Непоодинокі випадки скидання у каналізаційні колектори будівельне сміття: плитку, пластик, щебінь, навіть зливають бетон. Ще одна проблема – нелегальні асенізатори, котрі самовільно скидають нечистоти з вигрібних ям до каналізаційної системи, що категорично заборонено.

Щодня працівники Київводоканалу ліквідовують близько 30-ти засмічень в колекторах; щоквартально лише тільки жирових відкладень видаляють декілька центнерів.