Шлях вологої серветки: що не можна викидати в унітаз і чому

27.06.2023
Поділитися:

Чомусь деякі люди звикли сприймати унітаз і каналізацію як альтернативу смітнику. Комусь може здаватись, що викинувши непотріб в унітаз можна зекономити час на винесення сміття, але насправді цим ви створюєте тільки більше проблем, як собі, так і сусідам, працівникам ЖЕКу, ОСББ та іншим балансоутримувачам будинків, і , звісно ж, фахівцям водоканалу.

Каналізаційні трубопроводи аж ніяк не призначені для транспортування та утилізації побутового сміття. І в ідеалі до них не має потрапляти нічого, окрім продуктів життєдіяльності людини, туалетного паперу та води, якою все це змивається.

Навіть залишки їжі та жир, які потрапляють до каналізації під час миття посуду, обертаються засміченням труб і заторами, що вже казати про тверді предмети. Особливо небезпечними утворювачами заторів і водночас найбільш популярними кандидатами на змив залишаються вологі серветки, ватні диски, вушні палички, прокладки та підгузки. Синтетичні матеріали, з яких виготовлені ці предмети, у каналізаційній трубі не розтануть і не розчиняться, і навіть не розірвуться, а навпаки, лише збільшаться в об’ємі і стовідсотково раніше чи пізніше  спровокують затор.

Чому папір в унітаз кидати можна, а вологі серветки ні, ви можете наочно побачити в нашому відео:

Спробуємо прослідкувати, який шлях може пройти, наприклад,  волога серветка, якщо замість сміттєвого відра потрапить до унітазу.

     1. Перша зупинка твердого сміття, змитого в каналізацію – ваші внутрішньобудинкові  труби. Здавалось би, ну хіба може одна серветка чи одна вушна паличка спричинити затор, адже діаметр каналізаційної труби достатньо великий.

Не забувайте, що до каналізації постійно потрапляють залишки жиру з посуду, які осідають на стінках труб та зменшують їхній діаметр, залишки їжі, чайної або кавової заварки, волосся, яке збивається у жмути, тощо. І в певний момент навіть одна серветка може стати останньою краплею у формуванні затору.

У найбільш неочікуваний момент може виявитись, що злив забився, і в унітазі вода не проходить, або проходить дуже повільно. Злив під раковиною ви скоріш за все зможете прочистити самостійно, але якщо затор стався глибше у каналізаційній трубі, то без виклику майстра не обійтися. Це все зайві витрати грошей, тривалі незручності для вас, а можливо і для  ваших сусідів вище поверхом, якщо сміття застрягло аж у загальному каналізаційному стояку.

    2. Якщо ж нашій умовній серветці вдалось без перешкод пройти внутрішньобудинковими трубопроводами, то у міській каналізаційній мережі вона майже напевно зустріне «товарищів», що були змиті в унітаз вашими сусідами та мешканцями інших будинків міста. У місці їхньої зустрічі також станеться затор, або взагалі аварія на каналізаційних мережах,  через це каналізаційні стоки можуть витікти на поверхню, що небезпечно з точки зору екології та санітарних норм, а також вельми неприємно і незручно для перехожих та мешканців, чий будинок опинився поруч з аварійною ділянкою каналізаційної труби.

Для прикладу, за минулий рік фахівці Київводоканалу ліквідували майже 11 тисяч таких заторів (це приблизно 30 заторів на день) та 90 аварій. Якби мешканці міста завжди дотримувались правил користування каналізацією, таких ситуацій ставалось би у рази менше, і наші фахівці могли б витрачати час і кошти на більш важливу роботу, наприклад, реконструкцію та модернізацію наших об’єктів.

Застиглу масу жиру та сміття, що в каналізації уплотнюється в один великий згусток, називають жирберг (англ. Fatberg). Найбільший на сьогоднішній день жирберг був знайдений  у водостоках Лондона, він важив аж 15 тонн і був розміром з автобус. Окрім жиру основною його складовою були саме вологі серветки.

    3. Але припустимо, що наша серветка так і не стала частиною затору і помандрувала далі - куди вона потрапить?  На Бортницьку станцію аерації – єдині очисні споруди міста, де усі стоки проходять декілька етапів очистки перш ніж повернутися в річку. Перший етап – видалення твердого сміття, це відбувається у грабельному відділенні, де для цього передбачені спеціальні механічні граблі. Та справа в тому, що обладнання не було розраховане на те, що зі стоками на станцію припливатимуть тонни непотребу. Тож щоб воно не вийшло з ладу, нашим фахівцям доводиться щодня вручну вигрібати по 5-6 тонн сміття! Це дуже важка і неприємна робота. Загалом зі стоків вилучають близько 9 тонн твердих відходів, а після злив, коли до каналізації потрапляє ще й сміття з вулиць, то й більше 10 тонн.

    4.  На нашій Бортницькій станції аерації ми якісно очищуємо стоки, тож наша волога серветка, напевно, закінчить свій шлях на заводі «Енергія», куди для спалювання відправляється усе сміття з БСА. Але в маленьких населених пунктах, де немає якісних очисних споруд, кинуте в унітаз сміття може в кінці свого шляху опинитись безпосередньо у водоймі. Також це може статись при незаконному підключенні недобросовісних мешканців приватного сектору до технічних колекторів водоканалу, не призначених для транспортування стоків.

Потрапивши у водойму чи у грунт, волога серветка не розчиниться, і залишиться там на довгі роки. Хімічні речовини, що є у її складі, будуть отруювати довкілля, до того ж її може проковтнути тварина, птах чи риба, від чого неминучо загине.

 

Висновок один: окрім туалетного паперу в унітаз не можна кидати нічого. Якщо ви вважаєте, що винести сміття – це важка робота, згадайте про тих людей, які щодня усувають затори, ремонтують труби та вручну витягають тонни сміття зі стоків на Бортницькій станції аерації.