I. Історія будівництва БСА

1.1. Проектування та будівництво I Блоку Бортницької станції аерації (1948-1966 роки)

Передумови створення міських очисних споруд, проектування та початок будівництва Бортницьких очисних споруд

Ще у 1932-1935 роках відпрацьовувалось питання реконструкції і розширення існуючої системи каналізації, а у 1935 році була затверджена схема реконструкції з штучною біологічною очисткою в аеротенках з розміщенням очисної станції на правому березі р. Дніпро в районі Лисої гори. Інститутом «Дніпровод» була закінчена та затверджена схема реконструкції каналізації м. Києва. Керував проектними роботами головний інженер «Каналтресту» Пяртлі О. П.

У кінцевому варіанті передбачалося повне біологічне очищення стічних вод в аеротенках з активним мулом. 

Напередодні Другої світової війни (у 1940 році) на замовлення Київського  «Каналтресту» інститутом «Водоканалтрест» було розроблено нову генеральну схему каналізування м. Києва за повнороздільною системою, якою передбачалося очищення стічних вод правого берега на очисних спорудах в районі Телички. 

Каналізування лівобережної частини міста передбачалося в Головний колектор з очищенням стічних вод на окремих полях фільтрації в районі Червоний хутір. 

Однак, питання улаштування в м. Києві очисних каналізаційних споруд було вирішено тільки після закінчення війни.

13 серпня 1948 року Кабінет Міністрів УРСР постановою № 1691, з метою припинення забруднення стічними водами р. Дніпро і використання їх для зрошення малородючих земель колгоспів і в Київській області, доручив Міністерству комунального господарства і Київському відділенню інституту «Водоканалпроект» розробити проектне завдання по відведенню стічних вод м. Києва на очисні споруди. Завдання включало комплекс споруд з механічної очистки і було затверджено Радою Міністрів УРСР 18 жовтня 1955 року.

Подальше проектування Бортницьких очисних споруд було доручено інституту «Київпроект», який розробив технічний проект. Однак, Державна санітарна інспекція проект не погодила і виставила вимогу, щоб були запроектовані очисні споруди на повну біологічну очистку. В 1959 році проект був доопрацьований і до нього включена лінія повної біологічної очистки стічних вод. На основі кінцевого варіанту проекту, «Укргіппроводгоспом» був розроблений проект Бортницької зрошувальної системи, відповідно до якого передбачалося зрошення сільськогосподарських полів біологічно очищеними стічними водами. Проект біологічної очистки був затверджений Радою Міністрів УРСР в 1961 році. 

Генеральні підрядники будівництва – «Київміськбуд» та «Київметробуд». Засновник – Дирекція будівництва Бортницьких очисних споруд Виробничого управління водопровідного і каналізаційного господарства Київського Міськвиконкому. 

Будівництво Бортницьких очисних споруд розпочалося у 1958 році, а основних споруд очистки – у 1961 році. 

У 1963 році були побудовані 4 дюкерні переходи через р. Дніпро на самопливному колекторі (дюкер № 1 – 995,26 м, дюкер № 2 – 965,79 м, дюкер № 3 – 966,73 м, дюкер № 4 – 990,21 м).

 

Будівництво та введення в експлуатацію технологічних споруд очистки стічних вод I блоку (I етап)

 

Вже на початку 1964 року було поставлене завдання забезпечити подачу води зрошувачам зрошувальної системи об’ємом 1,5 м3/с.

На той час основні споруди ще не були готові до прийому і очистки стічних вод і було прийнято рішення про забезпечення зрошувачів водою з р. Дніпро.

З початку травня по кінець серпня 1964 року була задіяна наступна схема. На лівому березі р. Дніпро біля дюкерних переходів була встановлена плаваюча насосна станція, що обладнана двома основними вертикальними насосами потужністю 3000 м3/год кожний. Насоси цієї станції качали воду з річки в стояк висотою 5 м і діаметром 200 мм, який був врізаний в верхню нитку дюкерів. Таким чином річкова вода протікала по Лівобережному колектору й потрапляла на вже побудовану насосну станцію першого підйому. Далі вода подавалась на пісколовку і, самопливом через первинні відстійники і обвідний канал, потрапляла у відвідний канал і підвідний канал зрошувальної насосної станції. Наявність річкової води на майданчику вирішило питання гідравлічного випробування споруд.  

У травні 1964 року була введена і передана в експлуатацію «Київенерго» електростанція 110/35/6 кВ. У листопаді 1964 року введені в експлуатацію пісколовка та 4 первинні відстійника з насосною станцією сирого осаду. В насосній станції I підйому було завершений монтаж обладнання грабельного відділення і трьох насосних агрегатів. А 29 листопада 1964 року були прийняті на механічну очистку стічні води лівобережної частини м. Києва в кількості 80-90 тис. м3на добу. Освітлена вода по обвідному каналу поступала у відвідний канал, а потім скидалася в р. Якушівка.

28 грудня 1964 року був заповнений водою аеротенк № 1. Аерація забезпечувалась роботою двох повітродувних агрегатів. На початку січня 1965 року були задіяні в роботу два вторинні відстійники та мулова насосна станція № 2 аеротенків. В середині березня – підключений магістральний канал.

Таким чином був здійснений І етап вводу в експлуатацію І черги будівництва очисних споруд.

Фото: Будівництво метантенків.

  

Будівництво та введення в експлуатацію технологічних споруд очистки стічних вод I блоку (II етап) 

На початку липня 1965 року був задіяний Правобережний колектор і дюкер через р. Дніпро, після чого стічні води правобережної частини міста стали скидати в р. Дніпро через аварійні випуски нижньої камери дюкерів.

Укінці липня 1965 року на очисні споруди були прийняті всі стічні води міста об’ємом 420-450 тис. м3на добу.

Однак 8 первинних відстійників, 3 аеротенки і 8 вторинних відстійників працювали із перевантаженням, тому станція перейшла на режим по очистки тільки стічних вод правобережної частини міста з витратою 300-320 тис.м3на добу, а стічні води лівобережної частини міста скидалися в магістральний канал без очистки.

У кінці серпня 1965 року було закінчено будівництво одного каскаду мулових карт і закінчені роботи на муловій насосній станції № 3. Після цього зброджений осад став перекачуватись на мулові майданчики.

Отже, з кінця серпня 1965 року, почалася стабільна робота Бортницької системи біологічної очистки на повну біологічну очистку стічних вод потужністю 300 тис.м3на добу з обробкою осаду в метантенках та на мулових майданчиках.

 

Фото: Будівництво котельні № 2.

 Пусконалагоджувальні роботи проводились протягом 2-х тижнів. 

Акт приймання в експлуатацію першої черги комплексу очистки споруд каналізації м. Києва потужністю 288 тис. м3стоків на добу був підписаний Державною приймальною  комісією 22 грудня 1965 року. А остаточний Акт приймання в експлуатацію першої черги комплексу очистки споруд каналізації м. Києва потужністю 568,9 тис. м3стоків на добу підписаний Державною приймальною комісією 24 грудня 1966 року.

 

1.2. Проектування та будівництво II Блоку Бортницької станції аерації (1971-1978 роки)

Починаючи з 1970 року Бортницька станція біологічної очистки почала працювати з перевантаженням, що було спричинене збільшенням припливу стічних вод, які надходили на очистку. У 1970 році було прийняте рішення про початок будівництва другої черги очисних споруд потужністю 600 тис. м3/добу, розрахованої на повну біологічну очистку в аеротенках. Стічні води, які проходили через другу чергу, передбачалось повністю направляти у р. Дніпро, бо подальший розвиток зрошувального землеробства не передбачав використання біологічно очищених стічних вод. Загальна потужність станції збільшується до 1,2 млн м3стічних вод на добу.

Безпосередньо роботи з будівництва II блоку були розпочаті у 1971 році. Цього року був проведений намив майданчика під будівництво, велося будівництво первинних відстійників, мулової насосної станції збродженого осаду, мулопроводів, мулових майданчиків № 2 та нової адміністративної будівлі. У 1973-1974 роках введені в експлуатацію мулові поля (майданчики) № 2 (площею 76,0 га) з насосною станцією та побутовими приміщеннями, піскові майданчики, частина первинних відстійників та мулова насосна станція № 3а з двома резервуарами.

Крім того, у 1975 році на I блоці станції були побудовані двоє додаткових первинних відстійників та насосна станція сирого осаду. Отже, потужність I блоку доведена до проектної – 600 тис. м3/добу.

Фото: Вид на аеротенки, первинні відстійники та грабельне відділення II блоку (1975 рік).

Для кращого початкового змішування збільшеної кількості очищених стічних вод з водою хвостової частини Київського водосховища був збудований спеціальний розсіюючий випуск, що складається з 9-ти труб діаметром Д = 1 400 мм, закладених у водосховище на різні відстані (від 40 до 110 м). Подача очищених стічних вод здійснюється до аванкамери насосної станції «Бортничі-Вишеньки», яка входить до комплексу споруд захисту територій від затоплення водосховищем Канівської ГЕС.

Фото: Магістральний канал Бортницької станції аерації біля насосної станції "Бортничі-Вишеньки".

Рішенням Виконкому Київської міської Ради депутатів трудівників № 729 від 20.05.1974 року Бортницька станція біологічної очистки (БСБО) була перейменована в БОРТНИЦЬКУ СТАНЦІЮ АЕРАЦІЇ (наказ № 69 Виробничого Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Києва № 69 від 03.06.1974 р).

 

Фото: Наказ про перейменування Бортницької станції біологічної очистки в Бортницьку станцію аерації.

 А рішенням Виконкому Київської міської Ради депутатів трудівників № 1378 від 31.12.1975 р Бортницькій станції аерації передані на баланс споруди II блоку з проектною потужністю 300 тис. м3/добу. В експлуатацію споруди запущені у червні 1976 року.

Фото: Аеротенки цеху біологічної очистки № 2 (сьогодні – аеротенки блоку очисних споруд № 2).

У 1976-1977 роках завершуються роботи з будівництва комплексу біологічного очищення з доведенням потужності блоку до проектної: первинних та вторинних відстійників, мулоущільнювачів, аеротенків, насосних та повітродувної станцій. У цей же час завершено будівництво та введення в експлуатацію 2-ї групи метантенків (№ 5-№8), двох резервуарів сирого осаду та ущільненого активного мулу по 600 м3кожний та мулової насосної станції № 4. Введені в експлуатацію котельня, гараж та об’єкти енергетичного господарства.

Фото: Цех механічної очистки № 2 (первинні відстійники (сьогодні – первинні відстійники блоку очисних споруд № 2).

Для збільшення пропускної спроможності комплексу споруд, що подають стічні води на очистку, була побудована Правобережна насосна станція з напірними трубопроводами                      Д = 1400 мм та дюкерами через р. Дніпро. Запуск в експлуатацію – 1976 рік.

Фото: Підготовчі роботи для врізки трубопроводів від низьконапірних насосів Правобережної насосної станції в Правобережний колектор.

Фото: Машинний зал Правобережної насосної станції.

Акт Державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію II блоку споруд з проектною потужністю 600 тис. м3/добу підписаний 29 грудня 1977 року.

У 1978 році завершені всі роботи із введення в експлуатацію споруд II блоку – завершено будівництво 3-ї групи первинних відстійників, одного аеротенка, 4-х вторинних відстійників. Виконані роботи з планування території, прокладання кабельних мереж, покриття шляхів та озеленювання.

28 грудня 1978 року Державною приймальною комісією підписаний Акт про приймання в експлуатацію III пускового комплексу споруд.  З введенням в експлуатацію цього комплексу завершується будівництво II блоку з загальною потужністю 600 тис. куб. м стічних вод на добу.

 

 Фото: Фрагмент Акта приймання в експлуатацію споруд II блоку станції.

 

Будівництво та введення в експлуатацію технологічних споруд очистки стічних вод III блоку (1984-1995 роки) 

Збільшення подачі води до міста за рахунок введення нових потужностей на водопровідних спорудах, яке було спрямоване на задоволення зростаючих потреб питомого водоспоживання, вимагало подальшого збільшення потужності каналізаційних очисних споруд. Проект будівництва третьої черги каналізаційних очисних споруд міста передбачав його реалізацію в дві черги: будівництво III черги (Ново-Бортницької станції аерації) на повну біологічну очистку в аеротенках потужністю 600 тис. м3/добу стічних вод та будівництво споруд доочистки біологічно очищених стічних вод потужністю 1800 тис. м3/добу – тобто на повний об’єм стічних вод міста, який передбачалось подавати на Бортницьку та Ново-Бортницьку станції аерації.

На цей час сільське господарство повністю відмовилось від використання біологічно очищених стічних вод для поливу і усі стічні води від м. Києва передбачалось скидати в р. Дніпро.

Однак, проект будівництва комплексу споруд доочистки стоків так і не був реалізований.

Будівництво третьої черги розширення каналізаційних очисних споруд було розпочато у 1984 році. Проект передбачав не тільки комплекс очисних споруд стічних вод, а й вирішення питання обробки осадів шляхом будівництва аеробних стабілізаторів, мулоущільнювачів та піонерних мулових майданчиків.

Фото: Будівництво первинних відстійників III блоку (Ново-Бортницької станції аерації).

Разом з III блоком споруд, у серпні-жовтні 1986 року, після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, були побудовані додаткові мулові поля № 3 для приймання забруднених осадів. Дамби та днище цих мулових карт покрито чорною плівкою і присипано ґрунтом на 0,2 м.

Перший пусковий комплекс Ново-Бортницької станції аерації в складі грабельного відділення, аерованих пісколовок, 4-х вторинних відстійників, 2-х аеротенків з насосною станцією, 4-х вторинних відстійників та повітродувної станції потужністю 200 тис. м3стічних вод на добу введений в експлуатацію 29 грудня 1987 року.

У 1988 році запущені в роботу споруди цеху аеробної стабілізації осадів.

Фото: Фрагмент Акта приймання в експлуатацію споруд III блоку станції.

Всі роботи по будівництву споруд III блоку були завершені у 1989-1992 роках.

28 грудня 1994 року введена в експлуатацію каналізаційна насосна станція «Позняки», яка призначена для подачі на очисні споруди II та III блоків стічних вод від нових житлових масивів міста.

Фото: Будівництво каналізаційної насосної станції "Позняки".

А 25 грудня 1995 року підписаний останній Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом очисних споруд III пускового комплексу Ново-Бортницької станції аерації. Повна проектна потужність блоку становила 600 тис. м3/добу. Загальна добова потужність всіх блоків станції збільшилася до 1,8 млн м3стічних вод.

 

II. Досягнення та модернізація

 

Попри те, що суттєвих змін в технологічні процеси не вносилося, на станції були впроваджені нові технологічні рішення та встановлене сучасне технологічне обладнання, яке дозволило значно покращити якість очистки стічних вод та обробки осадів.

А саме:

  1. У 1988 році впроваджена єдина в Україні технологічна схема аеробної стабілізації та ущільнення надлишкового активного мулу, серед основних переваг якої високий ступінь знезараження мулів, простота конструкції, вибухобезпечність процесу (на відміну від термофільної обробки осадів в метантенках), відсутність запахів та краща водовіддача осадів.

 

Фото: Аеробні стабілізатори та ущільнювачі стабілізованого мулу цеху аеробної стабілізації осадів.

 

  1. У 2006-2010 роках здійснене повне технічне переоснащення грабельного відділення II та III блоків очисних споруд з впровадженням сучасної системи тонкого очищення стоків із заміною 11-ти повністю зношених та застарілих решіток грабельного типу МГ-5Т з прозорами 16 мм на шведські механізовані решітки ступінчатого типу SpiracST 4000-1800-6 з прозорами 6 мм та системою транспортування, віджиму і накопичення видаленого сміття. Встановлення нових решіток значно покращило процес очищення стічних вод від сміття і твердих включень та зменшило викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

  

Фото: Механізовані решітки ступінчатого типу Spiracв грабельному відділенні II та III блоків Бортницької станції аерації.

 

  1. У 2004-2018 роках реалізований спільний українсько-данський проект переобладнання 4-х аеротенків III блоку станції (Ново-Бортницької станції аерації) (№№ 15-18) з улаштуванням в них зон нітрифікації-денітрифікації та біологічного видалення фосфору (технологія датнької фірми Per Aarsleff A/S), основними перевагами якого є зменшення вмісту біогенних елементів в очищеній стічній воді до рівня нормативів гранично-допустимого скиду, зменшення витрат електроенергії на процес біологічної очистки, зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря та покращення екологічного стану р. Дніпро.

 

Фото: Технологічна схема переобладнання аеротенків III блоку з улаштуванням зон нітрифікації-денітрифікації та біологічного видалення фосфору.

 

Фото: Реконструйовані аеротенки № 15-18 III блоку Бортницької станції аерації.

  1. З 1995 року здійснена повна заміна зношеної та повністю застарілої системи аерації з фільтросних пластин на сучасну систему аерації з фільтросних труб, виробництва ТОВ «Екополімер» в усіх аеротенках та аеробних стабілізаторах станції. Трубчаті аератори більш надійні в роботі, дозволяють рівномірно розподіляти повітря в аеротенку, збільшити масообмін кисню в муловій суміші та покращити якість очистки. При цьому витрати електроенергії зменшуються на 10-20 %.

 

Фото: Система аерації з фільтросних труб в аеротенках II блоку Бортницької станції аерації.

  1. Встановлені зубчаті водозливи на всіх вторинних відстійниках II та III блоків, що дозволиловирівняти краї лотків, забезпечити рівномірний перелив очищеної стічної води, а також додаткову аерацію. 

Фото: Вторинний відстійник з зубчатими водозливами.

  1. З 2009 року реалізується проект реконструкції дамб мулових полів № 1 та №2, який дозволить, завдяки нарощуванню існуючих дамб, забезпечити видалення осадів з технологічних споруд станції до впровадження нової технологічної схеми переробки та утилізації осадів.
  2. У 1997 році змінена існуюча технологічна схема подачі осадів в метантенки на нову схему з будівництвом нових резервуарів сирого осаду (об'ємом 600 м3кожний), насосної станції з сучасним насосним обладнанням фірми Netzsh, оснащеним мацераторами, що дозволило уникати постійного засмічення метантенків, забезпечити резервну буферну ємність та постійну безперебійну подачу осадів на обробку.
  3. З 1996 року впроваджена технологічна схема обробки зворотної мулової води з мулових полів в аеробних стабілізаторах, завдяки якій вдалося зменшити навантаження по забрудненнях на споруди очистки стічних вод на 40-50 %, покращити якість біологічної очистки та зменшити витрати електроенергії за рахунок виключення з роботи додаткових повітродувних агрегатів.
  4. З 1999 року впроваджена технологічна схема інтенсифікації ущільнення аеробно-стабілізованого мулу за допомогою флокулянтів. Використання реагентів дозволило значно зменшити вологість осадів, їх об’єм та кількість забруднень, що надходили з надмуловою водою на споруди очистки стічних вод. Завдяки цьому збільшився ефект очистки у первинних відстійниках, вдвічі зменшилися обсяги сирого осаду та надлишкового активного мулу. А при зменшенні вторинних забруднень зменшилася необхідна кількість повітря, яке подається в аеротенки, і витрати електроенергії.

 

Фото: Установка приготування та дозування розчинів флокулянтів для інтенсифікації ущільнення аеробно стабілізованого мулу «Автофлок». 

А протягом останніх років, особливо за кошти інвестиційної програми, вдалося закупити на станцію нове сучасне технологічне обладнання, а саме:

  1. Запущені в експлуатацію 3 комплекси контролю якості стічних вод на виході очисних споруд кожного блоку, які налаштовані на оперативне вимірювання основних показників якості очистки стічних вод, а саме: азотом амонійним, фосфатами, нітритами, нітратами, рН та окислювально-відновлювальним потенціалом. Крім цього, встановлені 5 автоматичних пробовідбірників на основні точки контролю якості стічних вод (стічна вода, що надходить на споруди I блоку, II та III блоків та очищена зворотна вода I, II та III блоків).

 

Фото: Автоматичний пробовідбірник з охолоджуванням проб ISCO 5800.

 

Фото: Аналізатор хімічного складу очищеної зворотної води Systea.

  1. Встановлені 3 та планується встановлення ще 5-ти витратомірів на основні лінії подачі осадів по станції.
  2. Здійснена реконструкція теплового пункту Правобережної насосної станції з метою зменшення витрат на опалення та підвищення якості регулювання систем теплопостачання та гарячого водопостачання насосної станції шляхом встановлення високоефективного теплового насосу з погодозалежним керуванням, що дозволило відключити Правобережну насосну станцію від системи центрального опалення міста Києва, і, значно заощадити кошти за споживання теплової енергії.

 

Фото: Тепловий насос в тепловому пункті Правобережної насосної станції.

 

  1. Здійснена заміна 10 насосних агрегатів в різних структурних підрозділах Бортницької станції аерації, які повністю відпрацювали свій експлуатаційний термін. Замість них встановлене нове сучасне насосне обладнання виробництва фірми Flygt. Виконана заміна насосів подачі осадів з первинних відстійників, надлишкового та зворотного активного мулу, перекачки осадів на мулові поля тощо. Це дозволило забезпечити більш рівномірне видалення осаду з меншою вологістю, зменшити загальні об’єми осадів, час відкачки та споживання електроенергії за рахунок більш низької потужності двигунів насосів.

 

Фото: Новий сучасний насос виробництва фірми Flygt в насосній станції сирого осаду.

 

III. Сучасний стан БСА

 

Бортницька станція аерації в м. Києві (надалі – «БСА») - єдина станція очищення стічних вод в м. Києві, що очищує всі стічні води столиці,та прилеглих населених пунктів Київської області зокрема Вишгорода, Ірпеня, Вишневого, Бортничів, Гнідина, Щасливого, Чабанів, Коцюбинського, Погребів, Новосілок, Софіївської і Петропавлівської Борщагівки, Гатного, а це понад 5 мільйонів мешканців.

БСА - це складний комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, що займає територію 151 га у Дарницькому районі столиці. БСА складається з трьох блоків очистки стічних вод. При будівництві проектна потужність станції становила 1,8 млн м3на добу (проектна потужність кожного з трьох блоків - 600 тис. м3/добу). На сьогодні фактичний об’єм стічних вод, що надходять на очистку, становить від 700 тис. до 1000 тис. м3на добу. 

Станція будувалася поетапно у міру зростання та будівництва міста Києва. Перший блок споруд – у 1965 році, другий – у 1976 році, третій – у 1987 році.

 

План-схема Бортницької станції аерації

 

На Бортницькій станції аерації використовується класична схема обробки стічних вод, яка була розроблена та запроектована ще у 50-60-х роках минулого століття інститутом «Київпроект». Вона включає в себе механічну (грабельні відділення, пісколовки та первинні відстійники) і біологічну очистку (аеротенки та вторинні відстійники). Схема обробки стічних вод ідентична на кожному блоці очисних споруд. Осади, що утворюються в процесі очистки стічних вод, підлягають переробці з метою зменшення їх об’ємів та знезараження. Обробка осадів відбувається в спеціальних спорудах – метантенках та аеробних стабілізаторах. Після обробки осади перекачуються на мулові поля для подальшого сушіння в природних умовах.

Існуючі мулові поля займають загальну площу понад 272 га. При проектуванні БСА об’єм осаду на мулових полях прогнозувався на рівні 3,5 млн м3. Але фактично вони переповнені втричі. На трьох мулових полях накопичилося понад 10 млн м3осаду і щодня його кількість зростає. Через їх переповненість існує постійна загроза виливу осаду, затоплення прилеглих територій, забруднення водних ресурсів. 

Необхідно зазначити, що станом на сьогодні, незважаючи на технічний стан та застарілість технологічних процесів, станція забезпечує якісну очистку стічних вод м. Києва в межах встановлених нормативів.

 

IV. Терміновість реалізації Проекту реконструкції БСА

 

У 2004 р. Уряд України сформулював Національну програму реформування і розвитку сектору житлово-комунального господарства, яка передбачає детальні плани розвитку і їх термінову реалізацію для комунальних підприємств, у тому числі очисних споруд, які потребують термінового ремонту. Програма була переглянута в 2009 році.

Для того щоб вирішити проблеми каналізаційної системи м. Києва та поліпшити якість води у р. Дніпро і стан навколишнього середовища м. Києва, у зміненій Програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства м. Києва, 2010-2014 роки та у цільовій програмі «Питна вода міста Києва на 2011-2020 роки» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була запропонована реконструкція Бортницької станції аерації.

Бортницька станція аерації була збудована в період з 1960-х по 1990-ті роки, станом на сьогодні у зв’язку зі значними змінами як в складі стічних вод, що надходять на очищення, так і в якості осадів, що утворюються, наявні технологічні схеми є морально застарілими та не придатними для застосування без проведення повноцінної реконструкції. Споруди та обладнання станції вже працюють 30-50 років та не зазнали значних змін. Залізобетонні та металеві конструкції технологічних споруд зазнають постійного руйнування, через великий знос виходить з ладу насосне та повітродувне обладнання, від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи. Загальний відсоток зносу споруд Бортницької станції аерації становить 70-90 %. Повна відсутність ефективних технологій утилізації осадів, які утворюються в процесі очищення стоків, вже призвела до перевантаження мулових полів та, як наслідок, у 2013 році стався нещасний випадок, який був спричинений витоком мулу за межі дамб.

 

Якість очищення стічних вод не відповідає сучасним стандартам якості, а враховуючи те, що метою уряду України є членство у Європейському союзі (ЄС), важливим питанням є застосування стандартів очищення стічних вод згідно із відповідними директивами країн ЄС. Важливою також є проблема неприємного запаху у Дарницькому р-ні м. Києва.

Таким чином, питання реконструкції БСА є дуже актуальним та терміновим, реалізація проекту реконструкції покращить рівень обслуговування мешканців Києва і прилеглих міст Київської області  та покращить стан природного середовища м. Києва та р. Дніпро.

 

V. Проект реконструкції БСА:

 

- Склад проекту

 

І черга будівництва

Пускові комплекси Проекту, що фінансуються за рахунок коштів

Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)

Пусковий комплекс 1

Технічне переоснащення споруд 2-го та 3-го блоків з метою забезпечення нормативної очистки всього об’єму стічних вод на період будівництва нового 1-го блоку з влаштуванням системи дезодорації повітря від споруд блоків.

Пусковий комплекс 2

Будівництво цеху механічного зневоднення осадів стічних вод.

Пусковий комплекс 3

Будівництво технологічної лінії утилізації осадів стічних вод.

Пусковий комплекс 4

Будівництво нового 1-го блоку.

Пусковий комплекс 5*

Підготовчі роботи для проведення повного комплексу робіт по реконструкції БСА.

*- зобов’язання української сторони.

 

IІ черга будівництва: 

Пусковий комплекс 6

Реконструкція каналізаційної насосної станції «Позняки» з влаштуванням системи дезодорації повітря.

Пусковий комплекс 7

Реконструкція каналізаційної насосної станції «Правобережна» з влаштуванням системи дезодорації повітря.

Пусковий комплекс 8

Будівництво нового 2-го блоку станції.

Пусковий комплекс 9

Реконструкція споруд 3-го блоку станції.

Пусковий комплекс 10

Реконструкція магістрального каналу очищених стічних і розсіюючих випусків. Будівництво автогосподарства та ремонтних цехів, демонтаж споруд 1-го діючого блоку станції.

 

- Підготовчі роботи

 

Станом на 20.09.2017 в повному обсязі завершені всі підготовчі роботи по Проекту реконструкції (Пусковий комплекс 5), що були обов’язком української сторони перед Урядом Японії. Загалом був облаштований будівельний майданчик (під нове будівництво) площею 35 га: виконані роботи з вивезення будівельного сміття з території перспективного будівництва, виконані роботи з вивезення мулу з території «піонерних» мулових полів обсягом 125 000 м3, демонтовано конструкції «піонерних» мулових полів загальним об’ємом 35 000 м3. Завершені роботи з улаштування насипів із піску та планування території будівництва.

 

- Удосконалення процесу очищення стічних вод

 

Метою Проекту є реконструкція Блоків 2 та 3, що існують, та будівництво нового Блоку 1.

Нові будівлі для механічного очищення стоків буде побудовано для кожного блоку станції, вони будуть включати двоступеневе очищення на механізованих решітках, пісколовки, жироуловлювачі та первинні відстійники в межах однієї будівлі. Запланована реконструкція аеротенків Блоків 2 та 3, а для Блоку 1 будуть побудовані нові аеротенки для повного біологічного очищення стічних вод зі створенням в них зон нітрифікації та денітрифікації.

Технологія доочищення стічних вод Блоку 1 дозволить знизити концентрацію фосфору відповідно до вимог європейських директив. Перед скидом до водного об’єкта відбувається знезараження очищених стічних вод ультрафіолетовим випромінюванням.

Новітні вітчизняні та світові стандарти були враховані під час розробки проекту реконструкції Бортницької станції аерації. За 10-ма показниками в майбутньому буде контролюватися якість очищених стічних вод, а проектна потужність станції становитиме 1 573 000 м3на добу.

 

- Обробка та утилізація осадів

 

Проектом реконструкції БСА передбачено впровадження японських технологій обробки та утилізації осаду, які забезпечать значне зменшення його об’ємів. Гравітаційні та механічні ущільнювачі передбачені для зменшення об’єму та вологості осаду. На наступному етапі зневоднений осад стічних вод транспортується до інноваційних мулоспалювачів для термічної утилізації. Технологія спалювання настільки досконала, що майже не використовує природний газ для підтримки процесу горіння. Димові гази, що утворюються під час роботи мулоспалювачів, піддаються очищенню у вологому скрубері задля досягнення мінімального викиду забруднювальних речовин. Обладнання, яке буде встановлено під час реалізації Проекту, підвищить ефективність, зменшить використання енергії та мінімізує негативні впливи на навколишнє природне середовище. Кінцевим продуктом утилізації осаду стічних вод буде зола, яка використовується у промисловості.

 

Система дезодорації


Станція очищення стічних вод є важливим комплексом споруд, що підтримують життя міста. Проте ці споруди, як правило, вважаються негігієнічними, у зв’язку з чим міська влада отримує багато скарг від мешканців, які проживають поряд, на неприємний запах. Розв’язання цієї проблеми вкрай необхідно задля зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та створення кращих умов праці для працівників Бортницької станції аерації. Споруди та обладнання, які є джерелом неприємного запаху, накриваються та мають незалежну вентиляцію. Згідно з Проектом очищення повітря здійснюється такими методами: пропускання забрудненого повітря крізь фільтри з активованим вугіллям або подавання його до мулоспалювачів для подальшого спалювання.

 

- Екологічні заходи. Захист довкілля 

 

У процесі реалізації Проекту буде вжито необхідних заходів для захисту довкілля й населення від шкідливих наслідків та від погіршення існуючого стану довкілля внаслідок зазначеної реалізації (відповідно до плану природоохоронних заходів). Протягом стадії будівництва та експлуатації об’єкта буде встановлено відповідний екологічний моніторинг. Підрядник, під наглядом Консультанта 2 і Замовника реконструкції, проводитиме екологічний моніторинг на стадії будівництва. 

VІ. Хронологія реалізації Проекту реконструкції БСА

 

Працювати над проектом ПрАТ «АК «Київводоканал» як Замовник реконструкції, розпочав у 2012 році. Оскільки коштів на такий масштабний проект не було, робота з пошуку джерел фінансування проводилася на рівні держави та міжнародних фінансових інститутів.

У лютому 2012 року розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ПАТ «АК «Київводоканал» було передано функцію Замовника будівництва за проектом комплексної реконструкції Бортницької станції аерації.

У травні того ж року за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства було виділено кошти (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.05.2012 № 279-р) на розробку проектно-кошторисної документації за Проектом.

У жовтні 2012 року були внесені зміни до нормативних документів Кабінету Міністрів України для забезпечення одержання бюджетних коштів на безоплатній основі ПАТ «АК «Київводоканал», як отримувача. В той же період було розпочато проектні роботи. 

У грудні 2012 року через Посольство Японії в Україні, Японському агентству міжнародного співробітництва(JICA) було надіслано лист з проханням розглянути можливість залучення коштів за рахунок JICA за програмою офіційної допомоги розвитку (ODA).

Навесні 2013 року ПАТ «АК «Київводоканал» і Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали перший узгоджений протокол, який визначав основні напрями спільної роботи.

З початку травня 2013 року розпочато дослідження та збір необхідної інформації з боку JICA.

У жовтні 2013 року відбулася місія Японського агентства міжнародного співробітництва щодо обговорення можливих питань співпраці в рамках реалізації Проекту.

Також у жовтні постановою Кабінету Міністрів України було затверджено план першочергових заходів із запобігання аварійним ситуаціям техногенного характеру на Бортницькій станції аерації у м. Києві.

Наприкінці 2013 року було завершено розробку проектної документації стадії «Проект». За результатами експертизи проектної документації, Проект затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 450-р.

У лютому між представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICА) та ПАТ «АК «Київводоканал» відбулися перемовини щодо забезпечення фінансування за грантові кошти розробки проектної документації (робочої документації) на Першу чергу Проекту (Пускові комплекси 1, 2, 4 та концептуальний проект Пускового комплексу 3).

У квітні 2014 року прем’єр-міністром Японії було зроблено офіційну заяву про надання кредитних коштів на реалізацію проекту реконструкції Бортницької станції аерації.

Зважаючи на схвалення Урядом України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження відкоригованої проектної документації стадії «Проект» 31.03.2015 року, Посольство Японії в Україні 08 квітня 2015,  надіслало офіційну ноту до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерства закордонних справ України стосовно прийняття Урядом Японії остаточного рішення щодо кредитування проекту реконструкції Бортницької станції аерації на суму 108,193 мільйонів японських єн згідно з програмою офіційної допомоги розвитку (ОDA) за спеціальними умовами співпраці (STEP).

Фото: Підписання протоколу за результатами Оціночної Місії.

 

04 червня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 386 «Про виділення коштів у 2015 році для реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації». Пусковий комплекс 5. Підготовчі роботи. для забезпечення виконання взятих на себе зобов’язань у межах кредиту, а саме виконання підготовчих робіт по Проекту.

06 червня 2015 року підписано Договір (у формі обміну нотами), яким було підтверджено домовленість, що була досягнута представниками Уряду Японії та Уряду України щодо японського кредиту, який буде надаватися з метою підтримки економічної стабілізації та зусиль розвитку України. При цьому Кредит в японських ієнах у розмірі до ста восьми мільярдів ста дев’яноста трьох мільйонів єн (108 193 000 000) буде наданий, згідно з відповідними законами та нормативними актами Японії, Уряду України, Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), з метою реалізації Проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод в рамках реалізації Урядом України проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

  Фото: Підписання Договору (у формі обміну нотами).

 

15 червня 2015 року підписано Кредитну угоду між Японським агентством міжнародного співробітництва та Кабінетом Міністрів України в особі Міністра фінансів України, згідно з якою JICA згодне надати  кредит в японських ієнах у розмірі, що не перевищує ста восьми мільярдів ста дев’яноста трьох мільйонів єн (108 193 000 000) в рамках реалізації Проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод в рамках реалізації Урядом України проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

  

Фото: Підписання Кредитної угоди.

 

Фото: Підписання Кредитної угоди.

 

Фото: Підписання Кредитної угоди.

2 вересня 2015 року прийнято Закон України № 664 «Про ратифікацію Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії, про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

30 листопада 2015 року за результатами перемовин між делегацією JICA, представниками ПАТ «АК «Київводоканал» та Експертною групою JICA з розробки робочої документації, сторонами було підписано Протокол нарад з питань розробки робочої документації за Проектом, та розподілені обов’язки сторін при спільній роботі.  За результатами даних перемовин, враховуючи офіційне звернення JICA до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, та зважаючи на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 та Угоду між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу від 10.06.2004, ратифіковану Законом України від 01.07.2004 № 1969-ІУ, 11 грудня 2015 року було проведено державну реєстрацію міжнародної технічної допомоги від JICA  ПАТ «АК «Київводоканал» для розробки робочої документації на Першу чергу Проекту (Пускові комплекси 1, 2, 4 та розробку концептуального проекту для Пускового комплексу 3) шляхом залучення Експертної групи японських спеціалістів до проектування.

 

Фото: підписання Протоколу нарад з питань розробки робочої документації за Проектом.

  

Фото: підписання змін до Протоколу нарад з питань розробки робочої документації за Проектом.

 

З грудня 2015 року на території України працює Консультант 1 (угода про спільну діяльність TEC INTERNATIONAL Co., Ltd., NIHON SUIKO SEKKEI Co., Ltd. та NIPPON KOEI Co., Ltd.), що на умовах наданого гранту має розробити робочу документацію, проект тендерної документації для проведення процедури закупівлі робіт (вибір генерального генпідрядника), надавати підтримку у межах підготовки плану природоохоронних заходів, плану екологічного моніторингу та передачі технологій.

16 грудня 2015 року було укладено Субкредитний договір для проекту модернізації Бортницької станції аерації між Міністерством фінансів України, ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Укрексімбанк», яким делеговано всі повноваження та зобов’язання по даному кредиту українському замовнику будівництва.

У межах кредитних коштів, відповідальним виконавцем проекту модернізації БСА – ПрАТ «АК «Київводоканал», в травні 2016 року розпочато процедуру міжнародних торгів щодо вибору Консультанта 2 (що має бути найнятий за рахунок коштів кредитної програми STEP).

Метою вищезазначених консультаційних послуг є - досягнення ефективності, належної підготовки та безпосередньо реалізації Проекту в межах визначеного терміну, шляхом виконання робіт з підтримки під час проведення процедури закупівлі робіт (генпідряду), виконання будівельного нагляду, сприяння реалізації планів природоохоронних заходів та моніторингу навколишнього середовища, сприяння розвитку кадрового потенціалу, навчання персоналу та передачі технологій.

Протягом всього 2017 року Експертною групою JICA (Консультант 1), продовжувались роботи з розробки робочої документації по Проекту та підготовки проекту тендерної документації на закупівлю робіт.

Враховуючи проектно-технологічні рішення, запропоновані  Консультантом 1 на Базовому етапі проектування, Дирекцією по реконструкції Бортницької станції аерації ПрАТ «АК «Київводоканал» ініційовано коригування проектної документації стадії «П» по Проекту. 

Наприкінці березня 2018 року Консультантом 1 завершено роботи з розробки робочої документації та підготовці проекту тендерної документації по Проекту для проведення процедури міжнародних відкритих торгів на закупівлю робіт (вибору генеральної підрядної організації).

12 березня 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» підписало угоду із Спільною діяльністю (консорціумом японських компаній) NIPPON KOEI Co., Ltd., TEC INTERNATIONAL Co., Ltd., та NIHON SUIKO SEKKEI Co., Ltd. (Консультант 2) на термін 88 місяців. 

 

Фото: Підписання Контракту на консультаційні послуги

 

Фото: Підписання Контракту на консультаційні послуги

 

Уряд Японії фінансує виконання робіт в межах Пускових комплексів 1-4 (включаючи споруди дезінфекції Блоків 2 та 3), Уряд України бере на себе зобов’язання щодо виконання підготовчих робіт у межах Пускового комплексу 5 та підготовку і затвердження нормативно-правових актів по звільненню від оподаткування суб’єктів реалізації проекту.

 

Пускові комплекси Проекту, що фінансуються за рахунок коштів Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)

1-й пусковий комплекс

Технічне переоснащення споруд 2-го та 3-го блоків з метою забезпечення нормативної очистки всього об’єму стічних вод на період будівництва нового 1-го блоку з влаштуванням системи дезодорації повітря від споруд блоків.

2-й пусковий комплекс

Будівництво цеху механічного зневоднення осадів стічних вод.

3-й пусковий комплекс

Будівництво технологічної лінії утилізації осадів стічних вод.

4-й пусковий комплекс

Будівництво 1-го блоку, що дозволить значно підвищити надійність і якість роботи БСА.

5-й пусковий комплекс*

Підготовчі роботи для проведення повного комплексу робіт по реконструкції БСА.

 *- зобов’язання української сторони.

 

VII. Учасники Проекту реконструкції БСА

 

Замовник– ПрАТ «АК «Київводоканал». 

Розпорядники коштів державного бюджету – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація). 

Міжнародний партнер – Уряд Японії.

Міжнародна фінансова установа кредитору – Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).

Позичальник– Кабінет Міністрів України.

Субпозичальник– ПрАТ «АК «Київводоканал».

Генпроектувальник стадії «П»(проект) – ДП «Інститут «Київінжпроект» ТОВ «Проектний комплекс».

Проектувальник стадії «РД» (робоча документація) – консорціум японських проектних організацій TEC INTERNATIONAL Co., Ltd., NIHON SUIKO SEKKEI Co., Ltd. та NIPPON KOEI Co., Ltd (Консультант 1). 

Консультант– консорціум японських компаній: NIPPON KOEI Co., Ltd., TEC INTERNATIONAL Co., Ltd.,  та  NIHON SUIKO SEKKEI Co.,Ltd. (Консультант 2).

 

VIII. Прогрес проектної реалізації Проекту реконструкції БСА

 

У серпні 2017 року в повному обсязі завершені всі підготовчі роботи на об’єкті реконструкції (Пусковий комплекс 5), що є обов’язком Української сторони.

Наприкінці березня 2018 року, Консультантом 1 завершено роботи по розробці Робочої Документації та підготовці Проекту Тендерної Документації по Проекту для проведення процедури міжнародних відкритих торгів на закупівлю робіт (вибору генеральної підрядної організації).

12 березня 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» підписало угоду відповідну Спільною діяльністю (консорціумом японських компаній) NIPPON KOEI Co., Ltd., TEC INTERNATIONAL Co., Ltd., та NIHON SUIKO SEKKEI Co., Ltd. (Консультант 2) на термін 88 місяців. З 6-го червня 2018 року Консультантом 2, в рамках підписаного Контракту, розпочато роботи етапу Тендерного супроводу по Проекту, в частині перевірки Проекту Тендерної Документації на вибір генпідрядної організації.

З метою виконання норм Закону України від 02.09.2015 року № 664-VII «Про ратифікацію Договору (у формі обміну нотами) між урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації Проекту, в частині внесення змін до Податкового та Митного кодексів України щодо звільнення від оподаткуванням податком на додану вартість операцій з постачання послуг японськими суб’єктами на митній території України ПрАТ «АК «Київводоканал» з червня місяця 2018 року розпочато підготовку вихідних даних (класифікація товарів за УКТЗЕД) для забезпечення прийняття та опублікування постанови Кабінету Міністрів України «Про  затвердження порядку звільнення від оподаткування податку на додану вартість операцій з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проекту».

Договірні процедури та підписання Контракту з Генпідрядником заплановано на  грудень 2019 р. Реалізація безпосередньо будівельних робіт – лютий 2020 р. – серпень 2025 р.

 

 

ІX. Нормативно-правові документи Проекту реконструкції БСА

 

1.  Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 10 лютого 2012 р. «Про деякі питання реконструкції Бортницької станції аерації».

2. РозпорядженняКабінету Міністрів України від 17 травня 2012 р. № 279-р «Про виділення коштів для здійснення у 2012 році невідкладних природоохоронних заходів з виготовлення проектно-кошторисної документації для каналізаційних об’єктів».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2012р., № 933 «Деякі питання виготовлення проектно-кошторисної документації для Бортницької станції аерації у м. Києві».

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013р., № 818-р «Про затвердження плану першочергових заходів із запобігання аварійним ситуаціям техногенного характеру на Бортницькій станції аерації у м. Києві».

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України 23 квітня 2014 р., № 393-р «Про схвалення проекту Листа Уряду України до Уряду Японії стосовно подальшої співпраці за проектом реконструкції Бортницької станції аерації в м. Києві».

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 450-р «Деякі питання підготовки проекту “Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» (Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 379-р від 31.03.2015).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 298 «Про виділення коштів у 2014 році для реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

8. Розпорядження Кабінету Міністрів Українивід14 травня 2015 р., № 490-р «Питання реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р., № 386 «Про виділення коштів у 2015 році для реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

9. Договір (у формі обміну нотами)  між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» від 6 червня 2015 року.

10. Розпорядження Кабінету Міністрів України  від 1 липня 2015 р., № 712-р «Про подання на ратифікацію Верховною Радою України Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

11. Закон України №664 від 2 вересня 2015 року «Про ратифікацію Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії, про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

12. Закон України від 23 грудня 2015 року №902 «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод».

13. Закон України від 23 грудня 2015 року №903 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод».

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 р., № 487 «Про виділення коштів у 2016 році для реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

15. Постанова Кабінету Міністрів України  від 23 листопада 2016 р., № 851 «Про затвердження Порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України  від 14 червня 2017 р., № 406-р «Про схвалення проекту Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про направлення експертів Японського Агентства міжнародного співробітництва для розробки Проекту модернізації Бортницької станції аерації.

17. Розпорядження Кабінету Міністрів України  від 8 листопада 2017 р., № 789-р «Питання реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації».