Звіт про управління ПрАТ «АК «Київводоканал» за 2019 рік
РОЗДІЛ 1 Організаційна структура ПрАТ «АК «Київводоканал»
Організаційна структура ПрАТ «АК «Київводоканал» складається з Головного офісу та семи наступних відокремлених структурних підрозділів:
1. Департамент експлуатації водопровідного господарства.
2. Департамент експлуатації каналізаційного господарства.
3. Технічний департамент.
4. Розрахунковий департамент.
5. Департамент екологічного нагляду.
6. Управління капітального будівництва.
7. Дирекція по реконструкції Бортницької станції аерації.
Головний офіс та відокремлені структурні підрозділи в свою чергу складаються з невідокремлених структурних підрозділів (управлінь, відділів, груп, цехів тощо).
РОЗДІЛ 2. Результати діяльності
Фінансові результати
ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснює свою діяльність за допомогою об’єктів централізованого водопостачання та водовідведення, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва і транспортування питної води, а також відведення і очищення стічних вод, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва і перебувають у володінні та користуванні Товариства відповідно Угоди про передачу в управління ПрАТ «АК «Київводоканал» майна, що є комунального власністю територіальної громади м. Києва.
ПрАТ «АК «Київводоканал» забезпечує споживачів міста Києва послугами централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до отриманої ліцензії, проводить ремонти, експлуатацію та обслуговування як власних основних фондів так і майна комунальної власності м. Києва. Крім цього, Товариство надає послуги з водовідведення містам Київської області (Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Чабани).
Станом на 31.12.2019 на балансі ПрАТ «АК «Київводоканал» обліковуються основні засоби первісною вартістю 19 061,5 мли грн, з них основні фонди 17 566,2 млн грн. у т. ч. переданих в управління ПрАТ «АК «Київводоканал» територіальною громадою міста Києва 16 535,1 мли грн. Ступінь зносу основних фондів у цілому по Товариству становить 71 %, що вимагає наявності значних фінансових та трудових ресурсів для підтримання їх у робочому стані.
Загальна довжина водопровідних мереж, що знаходяться у оперативному управлінні ПрАТ «АК «Київводоканал» - 4 299,4 км, з них частка ветхих та аварійних - 46 %.
Із загальної кількості каналізаційних мереж 2 719,6 км - частка ветхих і аварійних становить 30 %.
Обсяги реалізації послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у 2019 році у порівнянні з обсягами реалізації у 2018 році, зросли на 0,5% по водопостачанню та зменшились на 2 % по водовідведенню.
Скорочення об’ємів стічних вод пов'язане з тим, що у 2019 році спостерігалося зменшення обсягів водовідведення гарячої води через відсутність протягом тривалого періоду в місті Києві теплопостачання.
За 2019 рік чистий дохід від надання послуг з водопостачання та водовідведення на 30 % більший ніж у попередньому році. Це відбулося за рахунок введення в дію протягом 2019 року нових тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення. Перегляд тарифів зумовлений: вимогами чинного законодавства, зростанням вартості паливно-енергетичних ресурсів, реагентів, а також зміною рівня амортизаційних відрахувань, ремонтів основних засобів, податків.
Фінансовим результатом від операційної діяльності Товариства за 2019 рік є прибуток у розмірі 416.3 млн гри. у т. ч, від надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - 352.3 млн грн, а по іншій діяльності - 64.0 млн грн. Чистий прибуток Товариства за звітний 2019 рік складає 445,6 млн.грн.
Проблемним є питання наявності боргів споживачів перед Товариством за фактично отримані послуги з водопостачання та водовідведення. Так, найбільшими боржниками ПрАТ «АК «Київводоканал» залишаються житловий сектор, загальний борг якого на 01.01.2020 становить 847,9 млн. грн (80%) та теплоенергокомпанії (18%).
Заборгованість теплоенергокомпаній за холодну воду, використану на власні потреби та для виготовлення гарячої води, на 01.01.2020 залишилась у розмірі 190,4 млн. грн, з них ГОВ «Єврореконструкція» -- 11,4 млн.грн. АТ «К.Енерго» - 73,0 млн. грн та КП «Київтеплоенерго» - 104,7 млн. грн.
Погашення заборгованості АТ «К.Енерго» у розмірі 73.0 млн. грн залишається і на сьогодні не вирішеним проблемним питанням.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги дорівнює 180,9 млн грн, у т. ч. розрахунки за:
матеріали - 42.5 млн грн;
виконані підрядні роботи - 16.2 тис.грн;
придбані основні засоби - 11.4 млн грн;
за надані послуги - 110.8 млн грн;
у т. ч. за спожиту електроенергію - 72.5 млн грн.
Водночас, повідомляємо, що заборгованість ПрАТ «АК Київводоканал» перед ПрАТ «Д'ГЕК Київські електромережі» за спожиту активну електричну енергію за минулий період, що залишилась на 01.01.2020 у розмірі 72,5 млн. грн. реструктуризована до липня 2020 року відповідно до затвердженого графіку із щомісячними платежами. Зазначена заборгованість утворилась через відсутність фінансування з державного бюджету заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення. що утворилась на 01.01.2016 і залишилась непогашеною у розмірі 87,4 млн. грн та мала бути джерелом фінансування погашення заборгованості за електроенергію.
Основні показники виробничої діяльності
У 2019 році ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) здійснювало господарську діяльність, до пріоритетних завдань якої належать питання забезпечення потреб всіх категорій споживачів міста Києва та підприємств водопровідно-каналізаційного господарства окремих регіонів Київської області цілодобово та безперебійно якісною питною водою в достатній кількості, а також збором, відведенням, очищенням та скиданням у річку Дніпро господарсько-побутових комунальних та промислових стічних вод.
З ряду основних показників господарської діяльності Товариства за звітний період можна виділити наступні:
У 2019 році було піднято води зі всіх джерел питного водопостачання (річки Дніпро, Десна, підземні водоносні горизонти п’яти родовищ) в об’ємі 260 млн 083 тис. м3, що на 2 млн 783 тис. м3, або на 1,07 % менше, ніж цей показник становив у 2018 році (262 млн 866 тис. м3).
Середньодобовий підйом води у 2019 році становив 712 тис м3/добу, що на 8 тис м3/добу менше, ніж у2018 році (720 тис м3/добу).
У 2019 році було подано питної води у міську водопровідну мережу 242 млн 009 тис м3, що на 2 млн 109 тис м3, або на 0,87% менше, ніж у порівнянні з 2018 роком (244 млн 118 тис м3).
Середньодобова подача питної води у міську водопровідну мережу в 2019 році становила 663 тис м3/добу. За період з 1991 року (рік максимальної подачі води) по 31.12.2019 року подача скоротилася більш ніж вдвічі (відповідно з 1 млн 563 тис м3/добу до 663 тис м3/добу).
Скорочення об’ємів водоспоживання, а відтак і подачі води відбулося в основному по групі споживачів «Населення» у зв’язку із зміною порядку розрахунків житлово-експлуатаційних організацій з мешканцями за послуги з холодного водопостачання та водовідведення.
Так, починаючи з 01.03.2003 року згідно із розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2308 «Про упорядкування розрахунків за надані послуги з водопостачання та водовідведення та першочергові заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «АК «Київводоканал» житлові організації м. Києва, незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, вперше за весь післявоєнний період перейшли на розрахунки з населенням за фактично спожиті послуги, визначені за показами загальнобудинкових приладів обліку, а не за нормами водоспоживання.
Наприкінці 2005 року ПрАТ «АК «Київводоканал», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.1995 № 483 «Про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті» реалізував перший етап міської програми щодо встановлення будинкових засобів обліку споживання холодної (питної) води – практично весь житловий фонд міста Київ був охоплений будинковим обліком. Невдовзі Товариством було реалізовано другий етап міської програми щодо встановлення в центральних та індивідуальних теплових пунктах на відгалуженні до бойлерів приладів обліку холодної (питної) води, яка використовується для приготування гарячої води.
Поступово у населення почало формуватися свідоме ставлення до питної води як до товару, за фактичне споживання якого потрібно платити кошти. Мешканці почали більш економно та раціонально використовувати холодну (питну) воду на господарсько-питні потреби, не допускаючи витоків води із сантехнічного обладнання квартир. Як наслідок, мешканці масово почали встановлювати квартирні лічильники холодної та гарячої води, що спричинило зменшення споживання цих послуг.
Крім того, набула тенденція щодо зменшення споживання населенням гарячої води в основному за рахунок встановлення ними квартирних бойлерів для підігріву води.
Також, одним із впливових факторів зменшення водоспоживання слугувало поступове зростання тарифів на послуги водопостачання та водовідведення шляхом приведення тарифів до рівня економічно-обгрунтованих витрат Товариства на створення цих послуг.
У 2019 році було реалізовано питної води всім споживачам за показами приладів обліку та за нормами водоспоживання 184 млн 917 тис м3, що на 885 тис м3 або на 0,5% більше, ніж за аналогічний період 2018 року (184 млн 032 тис м3).
У 2019 році було прийнято та реалізовано стічних вод від усіх споживачів міста Київ та підприємств водопровідно-каналізаційного господарства окремих регіонів Київської області за показами приладів обліку та за нормами 184 млн 917 тис м3 (так звані «тарифні» стоки), що на 885 тис м3 або на 0,5% більше, ніж за аналогічний період 2018 року (184 млн 032 тис м3).
У 2019 році загальний обсяг відведених та очищених стічних вод на очисних спорудах Бортницької станції аерації від усіх споживачів міста Київ та інших водопровідно-каналізаційних господарств Київської області становив 269 млн 643 тис м3, що на 4 млн 786 тис м3 (або на 1,8 %) більше, ніж в порівнянні з 2018 роком(тоді було відведено та очищено 264 млн 857 тис м3).
Середньодобове відведення та очищення стічних вод у 2019 році становило 739 тис м3/добу (у 2018 році – 726 тис м3/добу).
Технічний стан водопровідних та каналізаційних мереж
У 2019 році загальна протяжність водопровідних мереж, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та передані у володіння та користування (на баланс) Товариства становила 4 299,41 км, що на 29,76 км більше, ніж у порівнянні з 2018 роком (4 269,65 км).
Частка мереж, які вичерпали свій ефективний термін експлуатації (амортизовані) становить 76,30%, у ветхому та аварійному стані перебувають 1 967,08 км мереж, або 45,75% від їхньої загальної довжини.
Загальна протяжність каналізаційних мереж, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та передані у володіння та користування (на баланс) Товариства у 2019 році також збільшилася у порівнянні з 2018 роком на 18,65 км і становила 2 719,61 км, з нихчастка мереж, які вичерпали свій ефективний термін експлуатації (амортизовані) становить 62,66 %, з яких ветхих та аварійних каналізаційних мереж – 828,40 км, або 30,46 %.
У 2019 році фактична кількість аварій та пошкоджень на водопровідних мережах, за даними департаменту експлуатації водопровідного господарства становила 7 890 од., що на 1 534 од., або на 16,3% менше, ніж у 2018 році (9 424 од.).
У 2019 році фактична кількість аварій та пошкоджень на каналізаційних мережах, за даними департаменту експлуатації каналізаційного господарства становила 112 од., що на 19 од. менше, ніж у 2018 році (93 од.); кількість засмічень в мережі водовідведення збільшилося і становило 11 636 од., що на 1 641 од. більше, ніж у 2018 році (9 995 од.).
РОЗДІЛ 3. Ліквідність та зобов'язання
За 2019 рік Показники ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності ПрАТ «АК «Київводоканал» мають наступні значення.
|
Назва показника |
Значення показника |
Нормативне значення |
|
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,07 |
> 0 збільшення |
|
2. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) |
1,09 |
> 1 |
|
3. Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,9 |
0,6 - 0,8 |
|
4. Коефіцієнт платоспроможності |
0,12 |
>0.5 |
|
5. Коефіцієнт оборотності активів |
0.41 |
>0,1 збільшення |
Інтерпретація отриманих показників.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути сплачена терміново. Грошова платоспроможність Товариства станом на 31.12.2019 року становить 0.07 (нормативне значення - більше 0).
Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань Підприємства та показує достатність ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнту більше 1. На кінець звітного періоду коефіцієнт покриття становить 1,09.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує наскільки найбільш термінові зобов’язання покриті ліквідними активами. На кінець звітного періоду коефіцієнт становить 0.9 (нормативне значення 0,6-0.8).
Коефіцієнт фінансової стабільності (платоспроможності або автономії) розраховується як відношення власного капіталу до підсумку балансу і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих в його діяльність, тобто ступінь фінансової незалежності. Підприємство має власний капітал в загальній сумі його фінансових ресурсів в низькому значенні (0,12) (нормативне значення - більше 0,5).
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання активів з точки зору об’єму реалізації, вказуючи скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. На кінець звітного періоду коефіцієнт оборотності активів складає 0,41 (нормативне значення - більше 0.1).
РОЗДІЛ 4. Екологічні аспекти
Стан навколишнього природного середовища за сучасних умов розвитку міста є визначним фактором життєзабезпечення.
З метою попередження та недопущення погіршення стану довкілля необхідно проводити оцінку господарської діяльності на предмет впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей.
Основними напрямками забруднення навколишнього природного середовища є:
- Забруднення атмосферного повітря;
- Забруднення водних ресурсів;
- Забруднення ґрунтів;
- Утворення відходів.
Атмосферне повітря
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюються виробничими підрозділами ПрАТ«АК «Київводоканал» згідно з дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у кількості 55 одиниць, в тому числі:
-Департамент експлуатації водопровідного господарства – 16 од.
-Бортницька станція аерації – 4 од.
-Департамент експлуатації каналізаційного господарства – 31 од.
-Технічний департамент – 4 од.
Водні ресурси
Основною функцією Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ «АК «Київводоканал» є виробництво питної води, що відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
Місто Київ забезпечується питною водою з трьох джерел водопостачання – річок Дніпро, Десна та підземних водоносних горизонтів. Артезіанський водопровід експлуатує свердловини сеноман-келовейського та середньоюрського водоносних горизонтів, глибиною від 90 до 340 м.
Спостерігається тенденція до погіршення якості води поверхневих джерел водопостачання міста за рахунок збільшення впливу антропогенних чинників: безсистемна господарська діяльність з порушенням допустимих меж освоєння територій, надмірна інтенсифікація використання природних ресурсів, замулення, забруднення та заростання річок.
Забруднення природного походження насамперед пов’язано з тим, що води річок Дніпро та Десни формуються в північних районах українського і білоруського Полісся, яке є потужним джерелом надходжень органічних речовин природного походження.
Хімізація сільського господарства, забудова прибережних територій, екологічні негаразди призвели до забруднення річок великою кількістю неочищених і недостатньо очищених стічних вод.
Якість поверхневих вод значно коливається впродовж року. Спостерігається погіршення якості дніпровської та деснянської води за бактеріологічними та фізико-хімічними показниками у весняно-літній період.
На відміну від поверхневих джерел підземні води захищені від забруднення. Водопостачання з артезіанських свердловин є альтернативним при критичному забрудненні відкритих (поверхневих) джерел як природного характеру, так і через техногенну діяльність людини.
Загальна проектна потужність господарсько-питного водопроводу м. Київ складає 2100 тис.м3/добу, у т.ч. з Дніпровської водопровідної станції - 600 тис.м3/добу, з Деснянської водопровідної станції – 1080 тис.м3/добу, з артезіанського водопроводу – 420 тис.м3/добу.
Фактичні обсяги підйому та подачі питної води за 2019 рік:
тис м3
|
№ з/п |
Підрозділ |
Піднято води
|
Подано води в мережу |
|
1 |
Дніпровська водопровідна станція |
65479,1 |
60356,4 |
|
2 |
Деснянська водопровідна станція |
172252,4 |
159459,7 |
Вода забирається з поверхневих джерел – р. Дніпро і Десна та очищується на водопровідних станціях. Технологія очистки води включає обробку води з послідуючим відстоюванням та фільтруванням. В результаті очищення утворюється осад. Основна маса осаду осідає у відстійниках, а решта затримується в загрузці швидких фільтрів. В процесі експлуатації очисні споруди підлягають періодичній промивці та чистці.
Осади відстійників та промивні води із фільтрів скидаються в річку Дніпро та Русанівську протоку. Скид цих осадів є значним забруднювачем річки.
Скид забруднюючих речовин у водні об’єкти Дніпровською та Деснянською водопровідними станціями здійснюється згідно з дозволом на спеціальне водокористування № Укр-618-Кіє для ПрАТ «АК «Київводоканал» від 02.06.2017 року та затвердженими гранично допустимими скидами (ГДС) і тимчасово погодженими скидами (ТПС) речовин із зворотними водами. Забруднені зворотні води Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій відповідають вимогам ТПС. Досягнення нормативів ГДС (концентрації забруднюючих речовин, обсяги скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти) можливе лише при введені в експлуатацію станцій зневоднення осадів на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях.
За 2019 рік обсяги скиду зворотних вод, забруднюючих речовин по Дніпровській та Деснянській водопровідним станціям і Бортницькій станції аерації були наступними:
|
№ з/п |
Підрозділ |
Обсяг зворотних вод, тис м3 |
Маса забруднюючих речовин, тонн |
|
1 |
Дніпровська водопровідна станція |
60356,4 |
559,96 |
|
2 |
Деснянська водопровідна станція |
159459,7 |
2984,101 |
|
3 |
Бортницька станція аерації |
269643,1 |
76161,7655 |
На сьогодні якість питної води контролюється відповідно до вимог нормативного документу ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».
Якість питної води в централізованої системи господарсько-питного водопостачання міста Київ цілодобово контролюється 3-ма хіміко-бактеріологічними лабораторіями ПрАТ «АК «Київводоканал». Щодоби відбирається та аналізується приблизно 1000 проб води, які контролюються за 22 показниками. Щомісяця якість питної води контролюється за 50 показниками, а у широкому спектрі інгредієнтів питна вода щорічно досліджується за 80 показниками. Контроль за показниками якості питної води здійснюється щодня в 36-ти контрольних точках мереж, 19-х насосних водопровідних станціях, 123 артезіанських свердловинах.
За результатами лабораторних досліджень хіміко- бактеріологічних лабораторій Товариства якість питної води в м.Києві відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Фахівці Товариства постійно працюють у напрямі поліпшення якості питної води. Досвід показує реальну можливість поліпшення якості питної води за рядом основних показників завдяки універсальності традиційних технологічних прийомів підготовки питної води. До таких технологій в першу чергу належать коагулювання і подальше освітлення води. Для оптимізації процесу реагентної обробки води фахівці Товариства проводили пошук нових реагентів для визначення більш ефективних зразків.
Також Товариство працює в напрямі повної заміни рідкого хлору в процесі знезараження питної води. Оскільки всі артезіанські насосні станції знаходяться в міській забудові і заміна хлордозуючого обладнання для знезараження води на більш екологічно-безпечне є пріоритетним напрямом у технічному й технологічному переоснащенні господарства. На сьогодні Товариством уже впроваджено на 13 артезіанських насосних станціях технології знезараження питної води гіпохлоритом натрію У 2019 було проведено реконструкцію вузлів знезараження на 3-х водопровідних артезіанських насосних станціях (Південний водопарк, Виноградар-1, Депутатська). Такі екологічно безпечні технології необхідно поширити на всі насосні станції артезіанського водопроводу.
Для знезараження питної води на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях застосовується хлор-аміачний метод знезараження. Рідкій хлор є отруйною речовиною. Транспортування та зберігання хлору може мати потенційну екологічну загрозу. Для підвищення екологічної безпеки та виключення ризиків отруєння людей при зберіганні та транспортуванні рідкого хлору Товариство постійно вело пошук більш безпечних методів знезараження. Одним із таких реагентів є діоксид хлору, який має високу окислювальну здатність та виробляється безпосередньо на місці застосування у вигляді водного розчину Для визначення можливості застосування діоксиду хлору для знезараження води на очисних водопровідних станціях міста Києва було проведено лабораторні та промислові дослідження. За результатами промислових випробувань у 2019 році розпочато будівництво цеху знезараження діоксидом хлору на Дніпровській водопровідній станції.
Очисні споруди Бортницької станції аерації були запроектовані в 50-х роках минулого століття. За існуючими на той час нормами, розрахунок проводився з метою забезпечення в очищеній стічній воді нормативних концентрацій забруднюючих речовин тільки за 3 показниками – завислі речовини, БСК20 (біологічне споживання кисню) та вміст розчиненого кисню. Фактично, очисні споруди повинні були видаляти із стічних вод тільки нерозчинені речовини та органічні забруднення. Всі блоки очистки стічних вод мають однакові технологічні схеми.
З 1965 року, коли був запущений в роботу I блок очисних споруд, і до сьогоднішнього дня ніяких суттєвих змін в технологічні схеми очистки стічних вод не вносилося.
Наразі, для Бортницької станції аерації визначено 13 основних показників якості очищених зворотних вод (завислі речовини, мінералізація, хлориди, сульфати, БСК5, ХСК, фосфати, азот амонійний, нітрити, нітрати, залізо, нафтопродукти, СПАР (поверхнево-активні речовини) відповідно до нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) та тимчасово погодженого скиду (ТПС) речовин у Канівське водосховище із зворотними водами Бортницької станції аерації, які входять до складу Дозволу № УКР-618-КіЄ на спеціальне водокористування для ПрАТ «АК «Київводоканал» (затверджені і узгодженні з терміном дії – з 02.06.2017 року до 02.06.2020 року). Деякі з цих нормативів можливо досягнути на існуючих спорудах (завислі речовини, БСК), інші (сульфати, хлориди) взагалі не видаляються біологічною очисткою. Однак, найбільшою проблемою є біогенні елементи (сполуки азоту та фосфору – азот амонійний, нітрити, нітрати) на досягнення яких станція не запроектована, а вимоги до них стають більш жорсткими з кожним роком. Досягати якісної очистки по цих показниках на існуючих спорудах, фактично, можливо лише завдяки задіянню в роботу всіх технологічних споруд, підвищеним витратам повітря на біологічну очистку (і, як наслідок – значним збільшенням споживання електроенергії). Таким чином, при проектній потужності 3-х блоків станції 1,8 млн. м3/добу, її теперішня фактична потужність (600-800 тис. м3/добу) є максимальною при якій можливо забезпечувати нормативну очистку стоків.
Таким чином, найголовнішим завданням на сьогодні є впровадження проекту повної реконструкції станції з заміною технологічних споруд очистки стічних вод на сучасні та впровадженням нової технологічної лінії обробки та утилізації осадів стічних вод. В разі неприйняття термінових заходів, ситуація буде ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникненню екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу.
ПрАТ «АК «Київводоканал», виступає Замовником по проекту «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод та будівництва технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» (далі – проект ), що реалізується відповідно до норм Закону України «Про ратифікацію Договору (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту» від 26 вересня 2015 року № 664-VIII.
Станом на сьогодні, вже повністю завершено розробку проектної документації стадії «Проект» і «Робоча Документація», та розпочата тендерна процедура міжнародних відкритих торгів на закупівлю робіт (вибору генеральної підрядної організації) по проекту. Орієнтовний строк початку основного етапу робіт – початок 2020 року, завершення – 2025 рік.
Проектом передбачено використання сучасних та ефективних технологічних схем очистки стічних вод, які мають широке впровадження на очисних спорудах великих міст Європи та світу.
Згідно з дозвільними документами у водні об’єкти скидаються наступні забруднюючі речовини: азот амонійний, БСК 5, БСК 20, завислі речовини, нафтопродукти, нітрити, нітрати, сульфати, фосфати, хлориди, ХСК.
Основними причинами забруднення поверхневих вод є скид забруднених комунально – побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації. Для переважної більшості підприємств промисловості скид забруднюючих речовин істотно перевищує встановлений рівень Допустимих концентрацій.
|
Рік |
Кількість підприємств |
Кількість підприємств з перевищенням ДК |
|
2019 |
6976 |
1588 |
Основними причинами погіршення якості води є недостатня ефективність роботи наявних очисних споруд Бортницької станції аерації. Більша частина каналізаційних мереж потребує зміни або капітального ремонту. Часті пориви каналізаційних колекторів є постійним джерелом небезпечного забруднення навколишнього природного середовища.
З метою запобігання псування обладнання систем водовідведення та безперебійної в мережах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів і гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє природне середовище розроблені Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення від 01.12.2017 №316, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 №56/31508. Для забезпечення контролю якості за скиданням стічних вод до міської каналізаційної мережі м. Києва на місцевому рівні розробляються «Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва» (далі – Правила).
Департамент екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» (ДЕН) при виконанні своїх функцій, керується місцевими Правилами та постійно виявляє випадки, коли абоненти (підприємства різних галузей промисловості та різних видів діяльності) скидають у міську каналізацію жири, відпрацьовані нафтопродукти, інші заборонені до скиду речовини, допускають значні перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що іноді призводить до зупинення роботи каналізаційних насосних станцій.
|
Рік |
На обліку підприємств |
Обстежено підприємств |
Виявлені порушення та наданні приписи |
|
2019 |
6976 |
3015 |
5939 |
Для покращення навколишнього природного середовища міста Києва підприємства встановлюють очисні споруди, а саме в 2019 році встановлено 1812 одиниць локальних очисних споруд для попередньої очистки промислових стічних вод.
Постійні засмічення та пориви колекторів стають причиною виливу на поверхню стоків, у складі яких шкідливі та небезпечні речовини для життя людини і навколишнього природного середовища, що може спричинити несприятливу санітарно-епідемічну ситуацію в місті Київ. Крім того, хімічне забруднення вод пов’язане зі зносом, низьким інженерним технічним рівнем та невідповідністю потужностей систем водопостачання і водовідведення (до 40% мереж і водогонів потребують реконструкції, втрати води сягають 30% та спостерігається стійка тенденція зменшення обсягів реалізації води населенню, зростання об’ємів неврахованих витрат води, недостатня ефективність очисних споруд промислових підприємств).
Нажаль, на сьогодні незадовільним залишається рівень очищення комунальних стічних вод, який посилюється внаслідок аварійного стану мереж і частих аварій та мабуть найбільша проблема є евтрофікація, (збільшення вмісту біогенних (азоту, фосфору) та органічних речовин).
В останні десятиріччя в стічних водах, що надходять на очистку, концентрації сполук азоту та фосфору різко зросли. Якщо, в середині 90-х років минулого століття вони становили 15-20 мг/л (по азоту амонійному) та 6-8 мг/л (по фосфатах), то на сьогоднішній день вказані показники сягають 50 та 30 мг/л, відповідно.
|
Рік |
Найменування забруднюючих речовин |
Кількість перевищень ДК |
|
2019 |
Азот амонійний |
1126 |
|
Фосфати |
1212 |
|
|
ХСК |
747 |
|
|
Завислі речовини |
503 |
Енергозбереження
У 2019 році у порівнянні з 2018 роком структурними підрозділами Товариства було спожито:
- електроенергії – 297,8 млн кВт год, що на 3,6 млн кВт год менше, ніж за 2018 рік (301,4 млн кВт год);
- теплової енергії – 13,4 тис ГКал, що на 2,7 тис ГКал менше, ніж за 2018 рік (16,1 тис ГКал);
- природного газу – 3,77 млн м3, що на 630 тис м3 більше, ніж за 2018 рік – (3,14 млн м3).
Середньодобове споживання електричної енергії Київводоканалом у 2019 році становило 815,9 МВт/год.
В 2019 році з метою скорочення витрат електроенергії Товариством виконано наступні роботи:
- реконструкція КНС «Конча-Заспа-6», «Водопарк», «Пуща-Водиця-1», Наводницька» з впровадженням енергозберігаючого обладнання та частотного регулювання (економія електроенергії 270,7 тис кВт∙год);
- модернізація підвищувальних насосних станцій із впровадженням економічних високоефективних насосних агрегатів з частотним приводом (економія електроенергії 285,2 тис кВт∙год);
- заміна на Бортницькій станції аерації 8 застарілих насосних агрегатів на 8 нових насосів Flygt NZ 3171.181 МТ 53 з шафами управління (економія електроенергії 219,0 тис кВт∙год);
- зменшення витрат електроенергії щляхом виключення з роботи повітродувних агрегатів (розрахунково – 10 од., фактично – 6-8 од.) на Бортницькій станції аерації (економія електроенергії 380,0 тис кВт∙год);
- оптимізація роботи насосного обладнання КНС «Правобережна» по перекачці стічних вод з використанням в літній період насосних агрегатів ГРТ4000/71 № 4, № 5 замість насосного агрегата ГРТ 8000/71 на Бортницькій станції аерації (економія електроенергії 1,213 млн кВт∙год).
У рамках реалізації проекту Світового банку з водопостачання та водовідведення «Розвиток міської інфраструктури-2» з ІV кварталу 2018 року реалізовано проект: «Реконструкція насосної водопровідної станції третього підйому Деснянської водопровідної станції з впровадженням енергозберігаючого обладнання та частотного регулювання» (економія спожитої електроенергії за рік становила 425,5 тис кВт год).
За рахунок виконання енергозберігаючих заходів у 2019 році зекономлено енергоресурсів на суму 23,9 млн грн.
Метрологічна діяльність
За сприяння відділу головного метролога спеціалісти відділу та інших департаментів пройшли навчання за темами:
- підготовка менеджерів з якості та внутрішніх аудиторів лабораторій за ДСТУ ISO/IEC 17025:2017;
- внутрішній аудит СМЯ відповідно до нової версії стандарту ISO 19011:2018 «Настанови для аудитів систем менеджменту»;
- основи систем менеджменту якості у відповідності у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001:2015
- забезпечення достовірності результатів випробувань. Метрологічні вимоги відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2017;
- інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей поверхневих та зворотніх (стічних) вод.
За результатами навчання відповідні спеціалісти отримали свідоцтва.
У ІІ кварталі 2019 року при проведенні планової перевірки Метрологічним наглядом Держпродспожислужбою України, за сприяння фахівців відділу Головного метролога були захищені законні інтереси ПрАТ «АК «Київводоканал». Перевірка пройшла без суттєвих зауважень.
РОЗДІЛ 5 Соціальні аспекти та кадрова політика
- Загальна кількість працівників та частка жінок.
Загальна чисельність працівників станом на 01.01.2020р. становить 6423 особи, з них жінок - 2694 особи; станом на 01.01.2019р. загальна чисельність працівників становила - 6357 осіб, з них жінок - 2659 осіб.
- Заохочення (мотивація) працівників.
За сумлінне виконання обов’язків, ініціативу, довголітню і бездоганну роботу, значні трудові досягнення в Товаристві застосовуються такі заходи заохочення: оголошення подяки, нагородження почесною грамотою, почесною відзнакою «Заслужений працівник ПрАТ «АК «Київводоканал». Зокрема, в 2019 році до заохочення вищезазначеними нагородами було представлено - 289 осіб.
- Навчання та освіта персоналу.
У відповідності до чинного законодавства України та відповідно до програм навчання працівників, в Товаристві систематично здійснюється робота по навчанню та розвитку персоналу. Зокрема, у 2018 році: проведено навчання та підвищення кваліфікації різних категорій персоналу - 1566 осіб, у 2019 році - 1686 осіб.
Підвищено кваліфікаційні розряди робітникам в тому числі за результатами навчання у 2018 році - 172 особам, у 2019 році - 135 особам.
Витрати на навчання у 2018 році становили - 2094,9 тис. грн., у 2019 році - 1678,4 тис. грн.
Освітній рівень працівників становить:
Повну вищу освіту мають - 1873 особи, базову вищу - 184 особи, неповну вищу - 1075 осіб, професійно-технічну - 881 особа, повну загальну середню - 2296 осіб, базову середню - 109 осіб, початкову загальну - 5 осіб.
- Інше
Здійснено страхування робітників за кошти Товариства у 2018 році - 4418 осіб, у 2019 році - 4293 особи.
Інформація про стан охорони праці та травматизму
|
№ і/іі |
Найменування |
За 2019 р. |
|
| |
Кількість працюючих всього: |
6383 |
|
1 , |
у т.ч. жінок |
2676 |
|
2. |
Кількість потерпілих від нещасних випадків |
|
|
на виробництві |
5 |
|
|
|
Кількість потерпілих від нещасних випадків |
|
|
|
не пов’язаних з виробництвом |
235 |
|
4, |
Втрати на заходи і охорони праці з усіх джерел фінансування (гри) |
|
|
5. |
Заходи поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, їх виконання |
Розроблені га виконуються |
|
6. |
Наявність колдоговорі розділу ’’Охорона праці” |
Наявний |
|
7 |
Проведення навчання та перевірки знань охорони праці (кількість атестованих всього): |
4655 |
|
|
- у т. ч. посадових осіб |
528 |
|
|
- по професіям, пов'язаних з підвищеною небезпекою |
4127 |
|
|
Проведення нарад., оперативного контролю (всього) : |
|
|
8. |
- щотижневих |
364 |
|
|
- щомісячних |
95 |
|
9. |
Кількість проведених семінарів з охорони праці |
1 |
|
10. |
Кількість уразливих місць, які не відповідають безпечним умовам праці |
_ |
|
|
Розроблено та переглянуто інструкцій (всього): |
237 |
|
11. |
- у т.ч. з охорони праці |
222 |
|
|
- посадових |
239 |
|
12. |
Кількість проведених перевірок в структурних підрозділах з питань охорони праці |
695 |
|
13. |
Кількість працівників, яким поліпшено умови праці |
- |
|
14. |
Кількість проведених медоглядів |
2321 |
|
15. |
Забезпеченість працюючих спецодягом, спецвзуттям, ЗІЗ (%) |
100% |
|
16. |
Кількість працівників, які викопують роботу з підвищеною небезпекою |
3401 |
|
17. |
Кількість працюючих у шкідливих умовах праці |
3106 |
|
|
Кількість робочих місць, які підлягають атестації: |
321 |
|
18. |
- з них атестовано |
86 |
|
19, |
Наявність системи управління охорони прані (положення та номер наказу про затвердження) |
Наявна |
|
20, |
Створення комісії з охорони праці |
Створено |
|
21. |
Функціонування кабінету по охороні праці |
Функціонує |
|
72 |
Кількість придбаної нормативно-технічної документації га літератури з охорони праці |
181 |
|
23, |
Наявність служби охорони праці (кількість працівників) |
22 |
|
24. |
Наявність служби з нагляду за будівлями і спорудами |
10 |
|
■ і |
Кількість виробничих будівель та споруд, (всього) |
886 |
|
25, |
- у т.ч. потребують ремонту |
0 |
|
|
- потребують виведення з експлуатації |
- |
|
|
Кількість об`єктів на яких: |
2 |
|
26. |
- проведено паспортизацію - проведено обстеження - складено реєстр будівель |
191 |
|
191 |
||
|
|
- |
|
|
27. |
Наявність машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів інших засобів (одиниць) в т.ч. - потребують ремонту - потребують виведення з експлуатації |
13972 |
|
822 |
||
|
54 |
||
|
28. |
Проведення паспортизації санітарно-технічного стану робочих місць, підприємств та вжитих заходів щодо приведення їх у відповідність до нормативно-правових актів з охорони праці |
Проводяться санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу на робочих місцях |
РОЗДІЛ 6. Ризики
Для внутрішнього страхування підприємницьких ризиків є створення та використання на підприємстві резервів (фондів), які створюються, регулюються обліковою політикою суб'єкта господарювання, галузевими стандартами та іншими нормативно-правовими актами.
Резерви зобов'язань та відрахувань - це нефінансові зобов'язання, які визнаються, коли ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Компанія) має юридичне або конструктивне зобов'язання в результаті минулих подій, існує ймовірність, що для погашення такого зобов'язання потрібно буде вилучити ресурси, а суму цього зобов'язання можна розрахувати з достатнім рівнем точності. Коли існують декілька схожих зобов'язань, імовірність того, що для їх погашення знадобиться відтік грошових коштів, визначається для всього класу таких зобов'язань.
У ПрАТ «АК «Київводоканал» до таких резервів станом на 31.12.2019 можна віднести наступні:
– резерв під очікувані кредитні збитки (резерв сумнівних боргів) – використовується для погашення безнадійної заборгованості;
– резерв майбутніх витрат (і платежів);
– резерви соціальної спрямованості (резерв забезпечення виплат персоналу) – створюються для виплати відпусток, на випадок звільнення персоналу;
– резерви під знецінення запасів.
Спрощеним підходом до визнання очікуваних кредитних збитків є розрахунок очікуваних кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю з використанням матриці забезпечення. Залежно від ситуації Компанія використовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний історичний досвід кредитних збитків за торговельною та іншою дебіторською заборгованістю. Матриця забезпечення визначає ставки забезпечення (коефіцієнти збитку) залежно від кількості днів, що минули з моменту визнання торговельної дебіторської заборгованості простроченою з урахуванням ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань).
Забезпечення (резерв майбутніх платежів) визнається тільки якщо виконуються усі умови:
– компанія має існуюче зобов'язання (юридичне чи конструктивне) внаслідок минулої події;
– ймовірно, що для виконання зобов'язання буде необхідним вибуття економічних вигід;
– можна достовірно оцінити суму зобов'язання.
Сума, визнана як забезпечення, має бути найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення існуючого зобов'язання на кінець звітного періоду, за вирахуванням суми очікуваного відшкодування.
При визначенні суми забезпечення Компанія враховує ризики та невизначеності, які неминуче пов'язані з багатьма подіями та обставинами, вплив вартості грошей у часі.
Забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам.
Сума забезпечення витрат на виплату відпусток визначається за обліковою оцінкою грошових ресурсів, необхідних для погашення даного зобов'язання, на дату балансу та включається до складу витрат звітного періоду.
Забезпечення використовуються лише на відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені.
Поточні забезпечення та резерви під знецінення ПрАТ «АК «Київводоканал»
Забезпечення виплат персоналу
Відповідно до вимог законодавства України Компанія зобов’язана оплачувати своїм працівникам щорічні відпустки, що розраховуються в залежності від кількості фактичного відпрацьованого часу.
На 31 грудня 2019 року зобов'язання Компанії перед своїми працівниками з оплати відпусток за період, який підлягає оплаті як відпустка, складають 53 320 тис. грн.
Забезпечення під виконання судових рішень
У складі забезпечень під виконання судових рішень станом на 31 грудня 2019 року визнані штрафні санкції по судових справах в сумі 2 315 тис. грн. та інше в сумі 3 874 тис. грн.
Резерви на покриття збитків під знецінення
Резерви на покриття збитків під знецінення станом на 31 грудня 2019 року представлені наступним чином:
Запаси 11 264 тис. грн
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 677 269 тис. грн
Інша поточна дебіторська заборгованість 56 883 тис. грн
РОЗДІЛ 7. Дослідження та інновації
1. За пропозиціями ПрАТ «АК «Київводоканал» на замовлення Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за рахунок коштів бюджету міста Києва протягом 2019 року було розроблено проект Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення м. Києва (далі – Схема).
Проект документу було опрацьовано структурними підрозділами ПрАТ «АК «Київводоканал», за результатами якого підготовлено зауваження і пропозиції до Схеми, які розглянуто на засіданні Технічної ради Товариства та надано розробнику і Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
У 2020 році після погодження в установленому порядку Схему планується затвердити розпорядчим документом Київської міської ради.
2. З метою виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.09.2018 № 1629 ПрАТ «АК «Київводоканал» було виконано підготовчі роботи, необхідні для реалізації експериментального наукового дослідження «Впровадження системи захисту від кородування трубопроводів у водопровідних мережах житлового масиву Оболонь у Оболонському районі м. Києва» (далі – наукове дослідження). Зокрема, було доопрацьовано та затверджено технічне завдання, програма і методика проведення наукового дослідження. Забезпечено підготовку матеріалів, необхідних для отримання Повідомлення Антимонопольного комітету України про нову індивідуальну державну допомогу для виконання вказаного наукового дослідження.
За результатами тендерних закупівель визначено підрядну організацію, якою протягом 2019 року за кошти бюджету міста Києва для цілей проведення наукового дослідження було розроблено проєктно-кошторисну документацію для впровадження системи зберігання та дозування реагенту, що за результатами експертизи була затверджена ПрАТ «АК «Київводоканал». Було закуплено та змонтовано необхідне обладнання, закуплено реагент тощо.
Реалізація наукового дослідження здійснюватиметься протягом 2020 року на НВС «Оболонь-1» та «Оболонь-2» департаменту експлуатації водопровідного господарства.
3. За пропозиціями ПрАТ «АК «Київводоканал» на замовлення Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за рахунок коштів бюджету міста Києва у 2019 році було розроблено науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення в м. Києві.
Наразі вказані нормативи опрацьовуються структурними підрозділами ПрАТ «АК «Київводоканал» спільно з їх розробником - ДП «НДКТІ МГ», після чого їх буде надано Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) для погодження та затвердження в установленому порядку.
4. Протягом 2019 року проведено 23 засідання Технічної ради ПрАТ "АК "Київводоканал" під час яких розглянуто 275 питань. Зокрема, розглянуто 20 питань, що стосуються будівництва (реконструкції) об’єктів, замовником яких є ПрАТ "АК "Київводоканал". Крім того, Технічною радою розглянуто низку виробничих питань, основними з яких є:
- погодження переліку об’єктів артезіанського водопостачання, які пропонуються до виведення із загальної схеми водопостачання м. Києва;
- розгляд звітів ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» щодо розробки «Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення м. Києва».
- розгляд проведеного аналізу щодо застосування гранульованого та порошкоподібного активованого вугілля для водопідготовки, з метою поліпшення якості питної води згідно до вимог ДСанПІН 2.2.4-171-10.
5. Для підвищення обізнаності працівників ПрАТ «АК «Київводоканал» про інноваційні технології, обладнання, устаткування, матеріали, призначені для застосування у водопровідно-каналізаційному господарстві, протягом 2019 року було проведено 19 зустрічей фахівців Товариства з представниками організацій, підприємств, компаній, якими надано відповідні інформаційні та презентаційні матеріали.
6. У ході збору інформації від структурних підрозділів ПрАТ «АК «Київводоканал» для заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 – інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства» було з’ясовано наступне.
Департаментом інформаційного забезпечення та зв’язку у 2019 році були впроваджені наступні заходи, що є інноваційними для підприємства:
- створена аналітична система контролю змін тиску в водопровідній мережі у режимі реального часу (інноваційним є застосування для цієї задачі геоінформаційної платформи, веб рішень та нового алгоритму аналізу змін, реалізованого на полігонах Вороного Тіссена);
- встановлення сучасного мережевого телекомунікаційного обладнання IP-телефонії FortiVoice FVE-2000F (інноваційним є застосування сучасної системи телефонного зв’язку, що інтегрована з корпоративною системою захисту інформації).
Управлінням капітального будівництва ПрАТ «АК «Київводоканал» протягом 2019 року під час реалізації проектів будівництва було впроваджено наступні інноваційні для підприємства обладнання та технології:
- встановлено електролізні установки SELCOPERM SES 1000 для виробництва гіпохлориту натрію на насосних водопровідних станціях «Виноградар – I», «Південний водопарк», «Депутатська»;
- відновлено каналізаційний колектор Д=400-500 мм на проспекті Оболонському методом санації гнучким полімерним рукавом фірми Saertex (Німеччина) – затягування рукава в трубу.
7. З метою удосконалення технологій (методів) знезараження та очищення питної води для покращення її безпечності та якості у 2020 році ПрАТ «АК «Київводоканал» планується провести лабораторні та промислові випробування, спрямовані на визначення ефективності нових реагентів, зокрема:
- пиловидного активованого вугілля на Дніпровській та Деснянській водопровідних станціях;
- коагулянту НР 3253 виробництва компанії Sukim Water Treatment Chemical Production LTD на Деснянській водопровідній станції;
- дезінфекційного засобу «Дезаква-Аноліт» на резервуарах чистої води.
РОЗДІЛ 8. Перспективи розвитку
У рамках підготовки до проведення експериментального наукового дослідження «Впровадження системи захисту від кородування трубопроводів у водопровідних мережах житлового масиву Оболонь у Оболонському районі міста Києва» науково-технічним відділом Товариства складено та затверджено технічне завдання, програма і методика проведення зазначеного експериментального наукового дослідження, а також забезпечено підготовку матеріалів, необхідних для отримання Повідомлення Антимонопольного комітету України про нову індивідуальну державну допомогу для виконання вказаного наукового дослідження.
Науково-технічним відділом Товариства, на виконання наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.09.2010 № 316 «Щодо розроблення схем оптимізації роботи централізованих систем водопостачання населених пунктів України» сформовано і надано до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пропозиції до технічного завдання на розроблення Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення м. Києва на 2020-2024 роки, а їх розробнику – Державному підприємству «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» (ДП «НДКТІ МГ») – вихідні дані та пропозиції до переліку заходів.
Підготовлено зауваження і пропозиції до проекту Схем оптимізації, які розглянуто на засіданні Технічної ради Товариства та надано Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»,Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, в частині, що стосуєтьсярозроблення науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення в м. Києві сформовано і надано до ДЖКІ пропозиції до технічного завдання на розроблення науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання та норм споживання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення в м. Києві, а їх розробнику – (ДП «НДКТІ МГ») – вихідні дані для наукової розробки.
Сформовано і надано до ДЖКІ пропозиції до технічного завдання на виконання науково-пошукової роботи на тему «Обґрунтування та вибір методу (технології) очищення питної води насосних водопровідних станцій «Оболонь-1», «Оболонь-2» і «Троєщина».
У 2019 році було забезпечено організацію та проведення 23х засідань Технічної ради ПрАТ «АК «Київводоканал» з розгляду 275 питань порядку денного.
Підготовлено проект змін і доповнень до Методологічних вимог, що визначають процедуру розгляду проєктної документації та винесення на засідання Технічної ради на водопровідні та каналізаційні мережі, споруди і вузли обліку води, введених в дію наказом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 18.07.2019 № 331.
Організовано та проведено 19-ти презентацій з представниками підприємств, установ, організацій щодо впровадження у Товаристві інноваційних проектів, нових технологій, реагентів, обладнання, систем управління, автоматизації тощо та сформовано протоколи цих презентацій.
Подано до органу Державної статистики звітність за формою - ІНН «Обстеження інноваційної діяльності підприємства» за 2016 – 2019 роки.
Підготовлено інформацію до розділу «Дослідження та інновації» звіту про управління за 2019 рік.
РОЗДІЛ 9. Корпоративне управління
У Товаристві розроблений власний Кодекс корпоративного управління, яким керується емітент. Кодекс корпоративного управління затверджений рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Товариства 20 грудня 2010 року (протокол б/н).
Текст власного Кодексу корпоративного управління у публічному доступі не перебуває.
Товариство не застосовує інші кодекси корпоративного управління (фондових бірж, об’єднань юридичних осіб)
Товариство застосовує всі положення власного Кодексу корпоративного управління.
У звітному періоді відбулись одні збори акціонерів, а саме річні загальні збори акціонерів Товариства. Протокол зборів № 1/19 від 25 квітня 2019 року.
Кворум зборів 99,836426% від загальної кількості голосуючих акцій Товариства.
На річних зборах акціонерів було прийнято наступні рішення:
- обрано лічильну комісію та затверджено регламент проведення зборів;
- розглянуто звіти Правління, Наглядової ради, Ревізійної комісії, зовнішнього аудитора за результатами діяльності у 2018 році, та за наслідками їх розгляду всі звіти затверджено;
- затверджено фінансову звітність Товариства за 2018 рік, плату за користування майном, розподіл прибутку, розмір дивідендів;
- внесено зміни та доповнення до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції;
- відкликано та обрано членів Ревізійної комісії Товариства.
Система внутрішнього контролю та управління ризиками Товариства охоплює всі адміністративні та виробничі процеси Товариства, діяльність його органів управління, структурних підрозділів, персоналу Товариства.
Метою системи внутрішнього контролю та управління є досягнення Товариством його основних цілей, а саме забезпечення сталого водопостачання та водовідведення міста Києва відповідно до діючих нормативних документів, отримання прибутку Товариством, розвитку Товариства та персоналу Товариства, впровадження нових технологій виробництва.
Система внутрішнього контролю та управління ризиками будується на описі, регламентації бізнес-процесів Товариства, функцій та відповідальності його структурних підрозділів, керівників та працівників. Також існує система постійного контролю та вимірювання основних показників якості продукції Товариства (лабораторії підрозділів).
Діяльність органів управління Товариства (Наглядова рада та Правління) регламентована відповідними положеннями про Наглядову раду, про Правління. Повноваження заступників генерального директора додатково визначені (описані) в наказах про розподіл обов’язків.
До процедур контролю належать:
1. Розмежування прав, обов’язків і відповідальності.
Кожен підрозділ Товариства, як відокремлений, так і внутрішній, має розроблене та введене в дію положення про підрозділ, в якому визначено мету та цілі підрозділу, напрямки його діяльності та відповідальності, описані елементи контролю результатів діяльності.
Кожен працівник Товариства має посадову інструкцію, з якою ознайомлений, та в якій визначені його обов’язки, права, вимоги до самоконтролю.
2. Візування документів і контроль за документами, та обробкою інформації.
У Товаристві впроваджена система електронного документообігу, яка охоплює всі структурні підрозділи Товариства. В цій системі реалізовані функції візування документів, включаючи договори, контроль за рухом документів.
Єдина інформаційна мережа Товариства, яка складається з комп’ютерної мережі, прикладного та спеціального програмного забезпечення, супроводжується Департаментом інформаційного забезпечення та зв’язку. В ній забезпечено контроль за доступом до мережі, безпеки використання інформаційної мережі та програмного забезпечення.
3. Перевірка результатів діяльності та фізичний контроль.
За допомогою системи електронного документообігу здійснюється контроль за станом виконання документів і завдань (контроль виконавчої дисципліни).
Проведення інвентаризацій забезпечує фізичний контроль за товарно-матеріальними цінностями Товариства. З матеріально-відповідальними особами укладені відповідні договори.
За допомогою вимірювальних засобів та засобів телеметрії здійснюється постійний фізичний контроль за якістю продукції, роботою обладнання та систем.
Впроваджена система режиму та охорони забезпечує контроль за безпекою об’єктів Товариства, пропускним режимом, внутрішньою трудовою дисципліною.
4. Перевірка результатів діяльності, арифметичної точності записів.
Досягається за рахунок використання Товариством спеціалізованого бухгалтерського програмного забезпечення, білінгової системи, системи бюджетування витрат, в якій здійснюється порівняння планових бюджетів за фактичними надходженнями та витратами.
Крім згаданих вище положень структурних підрозділів та посадових інструкцій, у Товаристві за метою забезпечення функціонування системи управління та контролю ризиків. розроблено та впроваджено низку локальних нормативних актів (регламенти, порядки, положення тощо), серед яких можна визначити:
- Положення про облікову політику та бухгалтерський облік.
- Положення про здійснення закупівель товарів, робіт, послуг».
- Положення про ведення договірної роботи.
- Порядок дій під час проведення перевірок.
- Положення про корпоративну етику.
- Інструкція з діловодства Товариства.
- Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.
- Положення про порядок проведення службових розслідувань.
- Положення про списання основних засобів.
- Порядок ініціювання договорів, що затверджуються правлінням Товариства.
Та інші локальні нормативні акти Товариства.